Читати книгу - "Пригоди Овечки Сьюзі, Стружик Лев"

- Так, Сьюзі хороша овечка, - погодився хтось з овець. - Якби вона не врятувала моїх синів від потопу у бруді, я б лише плакав та сумував за ними, ніж радів тому, що загинули.

Мисливцю не подобалися вже слова про Сьюзі, яка розповіла усю правду фермеру, після того, як вкрав овець та свиней.

- А ні слова більше про Сьюзі! - попередив він. - Ви що: не розумієте?! Вона розповіла фермеру, що я вкрав усіх вас, і замість цього він погнався за мною, а мені довелося його вбити, щоб ті кляті овечки зупинилися!...

Усі впали в шок.

- Ти вбив нашого фермера?! - здивувався один із овців.

- Як ти так міг з ним вчинити?! - розізлився один із свиней.

- Бо я не хотів, щоб він викликав поліцію та їм усе розповів, - пояснив мисливець, зітхаючи. - Довелося відбрехуватися, що я просто йшов.

Овечки та свині підняли мітинг на мисливця: казали, що він грубіян, що він злодій, та що він маніяк, який хоче їх зжерти.

- А ну, тихо! - гримнув мисливець. - Я сказав: ніяких слів про Сьюзі! Якщо я ще раз про неї лиш почую, - він витяг ніж, і одному з овець ледве не торкнувся підборіддя. - Попрощайтеся зі своїм життям! - у нього з рота текла слина, і злісно посміхався.

Це не просто мисливець. Це - маніяк!!! Маніяк, який вкрав овець та свиней і збирається їх З'ЇСТИ!!! А-а-а!!! Це кінець! Думаю, що Сьюзі встигне до кінця цього лихоліття.

- Ніж підточений, доведеться почати готувати та варити моє улюблене м'ясо з овець та свиней! - сказав мисливець, піднімаючи свій ніж. - Почну з ваших ніжок, ха-ха-ха! Думаю, що овечка Сьюзі не знає, де я живу та не зупинить мене.

Мисливець на жаль помилявся, оскільки за віконцем вже стежить Сьюзі, яка дізналася про схованку мисливця. Вона уважно дивилася на нього, і коли вона дізналася, що він збирається різати овець та свиней, вона вигукнула:

- Він зараз їх вб'є!

- Ой, лишенько! - злякалася Марта. - Що нам робити далі?

- Відволічемо його та атакуємо! - відповіла Сьюзі, і дала кожному з тварин команду: - Корови, бики - ховайтеся біля дверей; коні, поні та кози - ви на дах лізьте; кури та півні - на крилечко взлітайте; а ми будемо стукатися та відволікати мисливця.

Усі розійшлися по бойовим містам, і Сьюзі постукалася у двері. Мисливець був здивований:

- Хто там?

Відповіді не було. Мисливець відчинив двері, але там нікого не було.

- Хм... Здалося, - сказав собі мисливець, і зачинив двері.

Сьюзі знову постукалася. Тільки мисливець зробив шаг назад, і вже відчиняє двері:

- Хто тут у нас такий сміливий?! - він почав злитися, але потім заспокоївся і зачинив двері знову.

Сьюзі постукалася в третій раз. І мисливець у відповідь:

- І хто там вже мені стукався?! - і зачинив двері.

Сьюзі постукалася вже четвертий раз. А мисливець погрожував у відповідь:

- Ух, зараз я комусь дам! - і зачинив двері.

Сьюзі постукалася в останній раз. Мисливець не витерпів цього, та як крикне на увесь ліс:

- ДОСИТЬ!!! - і зачинився на крючок. Не вдалося його відволікти, як казала Сьюзі. Вона придумала новий план:

- У нас нічого не вийшло. Тому, план такий: вриваємося у будинок мисливця!

Усі погодилися на це, і коли мисливець зробив лише кілька кроків назад, він почув позаду себе вибух та голос Сьюзі:

- Зупинися, негіднику! Не вбивай овець та свиней! Відпусти їх!

Мисливець був здивований, що Сьюзі знайшла його секретне лігво. Він обернувся до Сьюзі й сказав:

- Невже це ти, Сьюзі? Як ти знайшла мій будинок?

- Ми бачили по дорозі, як ти воду з колодязя витягував до дому, - відповів Біллі.

- Ось так ми знайшли тебе, - завершила відповідь Лілі.

Мисливець підняв брову. Чому він думає, що Сьюзі його не зупинить? Можливо, це тому що вона мала і не в змозі побороти його. Тому, посміявшись, сказав:

- Ви просто тварини, які не зможуть мене зупинити. Без зброї? Ще чого! Ви ніколи не зупините мене! Ха-ха-ха! - він взяв ніж і пішов до овечок.

- Ми ще побачимо, мисливцю, - сказала Сьюзі, і вигукнула: - Корови, бики! Збити мисливця з дороги!

Корови і бики накинулися на мисливця та збили його.

- Ах, це ви так мені у відповідь?! - розізлився мисливець, після того, як невдало приземлився. Він був готовий взяти рушницю та вистрільнути.

- Кури, півні! Відволікти мисливця! - скомандувала Сьюзі.

Кури та півні напали на мисливця, і почали "гатити" його пір'ями.

- Ай-ай-ай! За що?! - нерозумів мисливець. Він думав, що кури та півні у фермера божевільні.

Сьюзі взялася за план. Вона вирізала нитки, на яких свисали овечки та свині, і розв'язавши, звільнила їх від мисливця.

Біллі тим часом відволік мисливця, коли той врешті-решт позбувся курей та півней, які невинно його атакували. Він був швидкою овечкою, тому уникав нападів мисливця, коли той стрибав на нього.

Лілі тим часом вирішила викликати поліцію. Вона знайшла стільниковий телефон, і подзвонила їм та розповіла усю історію, яка відбулася сьогодні. Поліція повірила їй, і одразу ж поїхали на місцеположення, про яке казала Лілі.

- З мене годі! - не витерплював мисливець. - Якщо ви так зі мною, то я вам також у відповідь! - і вистрільнув з рушниці, що злякало птахів, які сиділи на вітках.

Тут оже приїхала поліцейська машина. З неї вискочив поліцейський, і піднявши свій пістолет, вигукнув:

- Руки вгору! Негайно покладіть рушницю! Вас заарештовано!

Мисливець злякався, поклав рушницю і підняв руки. Він здогадався, що це зробили овечки, і тому вирішив здатися, ніж втекти. Він простягнув руки, і поліцейські одягнули йому наручники.

Коні, поні та кози усе одно стояли на даху. Вони не знали, як вилізти звідси. Але Сьюзі сказала їм стрибати, і як стрибнуть вони, так й розвалиться будинок на всі шматочки. Це засмутило мисливця, ще гірше - розлютило його.

- Я вам усім помстюся! - погрожував мисливець. - Це ще не кінець! Я усім помстюся!!! УСІМ!!!... - і його закрили в поліцейській машині.