Читати книгу - "Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Мені ґречно допомагали люди з усього світу. У Франції Люсетт Фінгерквайг докладніше і більш персонально розповіла мені про «Військо злочинців» (l'Armée du Crime), а пастор Рішар Желен відчинив двері архіву баптистської церкви в 14-му районі Парижа. Катрін Трує з благодійного фонду Шарля де Голля допомогла прояснити з фотографією, зробленою 1944 року; Даніель Ґройє надав мені доступ до архіву Медона; Жан-Мішель Петі і Ремон Бетрем’є познайомили мене з історією Куррієра.
У Польщі Марек Корнат з інституту історії Польської академії наук розповів мені про нетривале перебування Лемкіна в Ягелонському університеті Кракова; д-р Януш Фіолка запропонував свою безмежну підтримку у Кракові та його околицях; Аркадіуш Радван, Ян Фотек, Гжегож Пізон і Александра Полак з інституту Аллерганда зв'язалися безпосередньо з родиною Мауриція Аллерганда, який навчав Лемкіна і Лаутерпахта; а д-р Адам Редзік з Варшавського університету є провідним фахівцем з історії Львівського університету тих часів, про які я пишу. Ева Салкєвич-Маннерлін надала цінну інформацію щодо польських фахівців з міжнародного права у міжвоєнні роки, а Анна Міхта і Йоанна Вінєвич-Волська були моїми провідниками у Вавельському королівському замку. Аґнєшка Б’єньчик-Міссала перевірила частину мого рукопису, а Антонія Ллойд-Джонс запропонувала свою допомогу у перекладі з польської.
В Австрії мені пощастило зустрітися з неперевершеною Катею-Марією Кладек, фахівцем з питань родоводів і генеалогії. Маргарет Вітек, теперішня директорка гімназії Бріґіттенауер, до якої ходив мій дідусь, перейнялася моєю історією і надала всю необхідну інформацію; допомагали також посли Гельмут Тихі, Еміль Брікс та Елізабет Тихі-Фіссльбергер; і Карін Гефлер з музею «Третьої людини». Макс Вельде був моїм помічником у Віденському університеті.
У Німеччині також двері архівів було відчинено за сприяння Дірка Роланда Гаупта (міністерство закордонних справ) і Райнера Гуле (Центр прав людини у Нюрнберзі). Із судовою залою Нюрнберга мені вдалося познайомитися за сприяння Анне Рубезаме, Мікаели Лісовскі, посла Бернда Борхардта (з Міжнародної Нюрнберзької академії) і Генріки Центграф (з Меморіалу Нюрнберзьких процесів). Д-р Норберт Кампе особисто ознайомив мене з Будинком Ванзейської конференції. Розплутувати складні вузли розуміння німецької мені допомагали Даніель Александр, королівський адвокат, професор Йозеф Байєр (Констанцький університет), Сабіна Боз, Девід Корнвел, професор Клаус фон Гойзінгер (Кельн), д-р Джофрі Плов і Едді Рейнольдс.
Щодо ж судових процесів я отримав цінну інформацію з перших уст від д-ра Іва Бегбедера, Енід, високоповажної леді Дандас, Бенджаміна Ференца і Зігфріда Рамлера. Змогу ознайомитися з особистими паперами сера Джофрі Лоуренса, які зберегла у вигляді щоденника його дружина Марджорі, я отримав від лорда і леді Оуксі та королівського адвоката Патрика Лоуренса.
У Вашингтоні, що в окрузі Колумбія, мені дуже допомогли знання і досвід працівників Меморіального музею Голокосту США, і насамперед такі знання і досвід Рея Фарра, Анатоля Стека і Леслі Свіфт. У Міністерстві юстиції Сполучених Штатів Елі Розенбаум і д-р Девід Річ, останні мисливці на нацистів, знайшли дуже цінні документальні свідчення.
Елсі Тілні стала більш чітким і виразним персонажем завдяки допомозі Розамунди Кодлінг із Серрей Чепл, зразкового архіваріуса, і пастора Тома Чепмана. З подробицями дуже допомогли Сьюзан Мейстер; Кріс Хілл; Елінор Бречер, некролог Маямі Геральд; Джанетт Вінтерсон і Сьюзі Орбак; Сильвія Вітман і Джермейн Тілні.
Труднощі проведення аналізу ДНК мені роз’яснив Макс Бланкфелд з компанії «Родинне дерево» і д-р Турі Кінг з Лестерського університету.
Картами забезпечили Скот Едмондс, Тім Монтеньол, Алекс Тейт і Вікі Тейлор з Міжнародної картографії — королі картографічної справи. Допомогу з фотографіями надав мій дорогий друг Джонатан Клайн, покровитель пікселів, і Меттью Батсон, обидва з «Ґетті Іміджис» (Getty Images), а також Діана Матар, яка здатна вловити будь-який момент.
Міжнародна спільнота письменників, науковців, бібліотекарів, архіваріусів і хранителів музеїв виявили велику колегіальність. Дякую вам, Елізабет Асбрінк Якобсен (Стокгольм); професор Джон Барретт (Університет Сент-Джонс); Джон Купер (Лондон); професор Девід Крейн (Правничий коледж Сірак’юського університету); професор Джонатан Дембо (Бібліотеки Джойнера Університету Східної Кароліни); Мішель Детройт (Центр Якоба Рейдера Маркса Єврейського архіву Америки); Таня Елдер (Американське єврейське історичне товариство); Крістін Ешельман (Дослідницький центр Томаса Додда Коннектикутського університету); професор Донна-Лі Фріз (Університет Дікіна); д-р Джоанна Гомула (Кембридж); професор Джон-Пол Гімка (Університет Альберти); д-р Мартін Хаузден (Університет Бредфорда); професор Стівен Якобс (Університет Алабами); Валентин Джутнер (Кембридж); д-р Яраслав Крівой (Університет Західного Лондону); Крістен Лафоллетт (Колумбійський центр усної історії); професор Джеймс Леффлер (Університет Вірджинії); Маргарет Мост (Правнича бібліотека Гудсона юридичної школи університету Дюка); Ніколас Пенні (Національна галерея); д-р Ден Плеш (Школа східних і африканських досліджень Лондонського університету, SOAS); професор Дітер Пол (Університет Клагенфурта); д-р Раду Попа (Нью-Йоркський університет); Ендрю Сангер (Кембридж); Сабріна Сонді (Правнича бібліотека Артура Даймонда Колумбійського університету); Зофія Сулей (Бібліотека Вільяма Каллена Вітватерсрандського університету); Франческа Трамма (Fondazione Corriere della Sera); д-р Керстін фон Лінген (Гайдельберзький університет); д-р Ана-Філіпа Врдольяк (Технологічний університет, Сідней); почесний професор Артур Вензінгер (Весліанський університет).
Мене підтримували і ділилися своїми знаннями друзі та колеги, старі й нові. Стюарт Проффіт допоміг запустити процес ідей, який вилився у цю книгу. Джеймс Камерон і Гішам Матар завжди були там, де потрібно. Адріана Фабра, Сильвія Фано, Аманда Голсворсі, Девід Кеннеді, Шон Мерфі, Бруно Сімма і Джеррі Сімпсон перевіряли чернетки розділів. Ювал Шейні допоміг знайти давно зниклих членів моєї родини і давно забутий рукопис. Джеймс Кровфорд допоміг мені за деревами побачити ліс (вкотре). Девід Черап, Фінола Двайєр, Девід Еванс, Нік Фрейзер і Аманда Поузі ділилися своїми новими висновками і підказками, навіть тоді, коли ми працювали над фільмом «Що вчинили наші батьки: нацистський спадок». Виконання «Пісні добра і зла» з Лорен Наурі, Гійомом де Шассі, Ванессою Редгрейв, Еммою Паллант, Валері Безансон та Катею Ріман дало нові несподівані здогадки. Ева Гоффман допомогла мені зрозуміти життєві перепетії та переживання, а Луї Беглі (чий роман «Військова брехня» надихнув мене на самому початку), Роббі Дандас, Майкл Кац (познайомив мене з Алексом Уламом), Клара Крамер, Зігфрід Рамлер, Боб Сільверс, Ненсі Стейнсон (Екерлі), Шула Троман та Інґе Тротт були дуже люб’язні і
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова», після закриття браузера.