Читати книгу - "Якоб вирішує любити"

Copyright © (c) 2011 by Catalin Dorian Florescu

First published under the original German language title JACOB BESCHLIESST ZU LIEBEN by C.H.Beck Verlag, München, 2012

© Книги — XXI, 2016, видання українською мовою

© Юрко Прохасько, 2016, переклад

© Анна Стьопіна, 2016, обкладинка

© Роман Сабадаш, 2016, макет

Перекладач дякує фундації Landis & Gyr Stiftung за перебування в м. Цуґ (Швейцарія), яке уможливило, поміж іншого, і переклад цієї книжки.

Der Übersetzer bedankt sich bei der Landis & Gyr Stiftung für den Stipendienaufenthalt in Zug (Schweiz), der unter anderem auch die Übersetzung dieses Buches ermöglicht hat.

Літературно-художнє видання

Каталін Доріан ФЛОРЕСКУ

ЯКОБ ВИРІШУЄ ЛЮБИТИ

З німецької переклав Юрко Прохасько

Літературний редактор Людмила Нор

Коректор Петро Коробчук

Обкладинка Анни Стьопіної

Макет Романа Сабадаша

Підписано до друку 22.03.2016. Формат 60x84 1/32.

Умов.-друк. арк. 22,73. Обл.-вид. арк. 23,87.

Видавництво «Книги — XXI»

А/с 274, м. Чернівці, 58032, Україна

Тел./факс: +380 (372) 586021, моб. +380 (98) 7150181

e-mail: booksxxi@gmail.com

www.books-xxi.com.ua

Свідоцтво про державну реєстрацію ДК № 1839 від 10.06.2004 р.

Надруковано у ПП «Юнісофт» 61036, м. Харків, вул. Морозова, 13 б

www.ttornado.com.ua

Свідоцтво ДК № 3461 від 14.04.2009 р.

Замовлення № 393/03

С. 16: Такий якби на когось насунув, [тз] => то певністю отримав би все, що захотів.

С. 22: Непер втупився в Якобові черевики, у [дере'яну] => дерев'яну підошву, до якої швець набив зношену шкіру від ще старішого взуття.

С. 27: Тваринне злягання, коли їх затоплювало збудження і [пожаданняя] => пожадання — ось єдине, що належало їм безроздільно і винагороджувало за все.

С. 87: До того ж вони і так усі незабаром померли б [від, якби] => від чуми, якби я не з'явився, думав він.

С. 98: Батько й дід хоч і не поділяли настрої інших німців, проте сповна — їхню провину їхню провину.

С. 114: Скрадаючись під покровом [темряві] => темряви задніми дворами і наслухаючи щокілька метрів, я бачив, як на вантажівки заганяють моїх друзів та сусідів.

С. 115: Дідові доводилося робити все самому, бо батько був у місті, де чекав на судно з Відня, яке запізнювалося і мало доставити сільськогосподарські машини, що їх [вын] => він замовив півроку тому.

С. 126: Друга версія мого [народженя] => народження була від Раміни.

С. 183: Це річка у [Придністоров'ї] => Придністров'ї.

С. 266: І якщо в переповненому Мерсідорфі годі було думати про щось більше, окрім поспішного, потайливого парування десь за стайнею чи в чистім полі у чистім полі, тепер нарешті чоловіки вступили у повноправне володіння своїми жінками, яких їм так довго кортіло.

С. 308: І я завжди вибирав те, в якому мій [бітько] => батько — не мій батько.

С. 346: Щойно тоді [бітько] => батько заговорив:

С. 349: За [третою] => третьою чаркою голова вдоволено прицмокував, дивився на батька і казав

С. 351: Вона вручала нам їжу на обід і трохи далі висідала з трактора, [долоючи] => долаючи останній відрізок до млина пішки.

С. 360-361: Бажання мати власну [земелю] => землю, власний двір, — те, що для таких, як я, стало тепер неможливим в Банаті та й в усій Румунії.

С. 368: Обертин, товаришу [лейтинант] => лейтенант.

С. 374: Не перебивай мене, старий! — засичав [лейтинант] => лейтенант.

С. 375: Ви ж можете так сказати, [хіби] => хіба ні?

С. 382: [Восені] => Восени тут бувають сильні вітри, та й дощ без кінця.