Читати книгу - "Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр."
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
17.08.
Один хлопчик на карате іронічно привітався зі мною російською мовою, що за тутешніми мірками — ганьба! Інший мало не побився з ним. Мій захисник кричав:
— Якщо батько її батька — чеченець, вона — чеченка! У нас це визначається за батьком! Не смій принижувати її! Вона твоя сестра!
Дякую тобі, Шамілю! Річ у тому, що російська мова після війни — ганьба в дитячому і в підлітковому середовищі, ну а деякі дорослі просто лицемірять.
Мар’ям на заняття не з’явилась. Певно, так їй звеліли батьки. Саме у вівторок до нас приїхало телебачення. Я давала інтерв’ю.
Я тримала у своїх руках унікальний меч із Єгипту. Його привіз учитель. Він пообіцяв подарувати меч Ахматові Кадирову.
Сьогодні в приватному секторі в Таїси весілля. Мене запросили. Я подивилася на наречену. Пощастило — поїла торт. Наречена — хороша сором’язлива дівчина 16 років. Мені її шкода. Я часто бачу її нареченого, Таїсиного племінника, в нетверезому стані.
Наречена за чеченським звичаєм стояла в кутку і, коли я ввійшла, вклонилася. На чеченських весіллях нареченому бути не годиться. Наречена повинна цілий день стояти й мовчати. Тому що при старших сидіти не дозволено. Головне — ні з ким не розмовляти. Тоді за звичаєм нареченій мають розв’язати язик, насміхаючись із неї. Іноді на неї ще додатково вдягають запинало.
Гості підходять і глузують із неї, інколи дуже образливо, називаючи жабою, страшилою. Але наречена має не відповідати, тому що багатослівність — ознака поганого виховання. Зазвичай увечері першого дня весілля або вранці другого наречена заговорить із батьком свого майбутнього чоловіка або його літнім дядьком.
Гості бенкетують окремо. Є стіл для чоловіків і стіл для жінок та дітей. Наречений з’являється вдома два-три дні по тому. Він у родичів у селі або у друзів. А перша ніч у домі в чеченської нареченої починається з миття гір посуду.
Пам’ятаю, на весіллі в Борзових із нареченої глузували — давали їй потримати важке відро з водою. Вона все смиренно виконувала. Я, щоправда, цього не бачила, тому що нас через російське прізвище не покликали, щоб не знеславити весілля. Але інші сусіди весело переказували ті жарти у дворі!
Уранці о 6.00 я поїхала з чоловіком і шестирічним сином Зайчика на одноденний Північний базар. Крамарі розповідали:
— Недалеко від Ґрозного в села зайшли бойовики! Не йдуть звідти! Добряче озброєні, з бородами.
Чоловік Зайчика, Командир, веселий! Я всю дорогу реготала. Так можна сміятися тільки поза війною. Ця родина живе недалеко, у приватному секторі.
Мигцем бачила Аладдина. Він пробігав ринком і мене не помітив. І я його не погукала.
Приїхав Козеріг.
19.08.
Була в подруги — дівчинки Мар’ям. Дізналася про їхнє горе! 13 серпня коли я торгувала книжками на Центральному ринку, то почула страшний вибух! Виявляється, це на фугасі вибухнув автобус родини Мар’ям! Батько вийшов по цигарки. У машині був єдиний брат Мар’ям. Брата вбило! Йому всього лиш 19 років! Отакі гади! Хто ж це зробив? Ті люди, що без націй і віри, які спеціально вносять у життя мого міста безлад?
Усі молоді люди з нашої групи карате були в Мар’ям. Співчували. Мене про подію не повідомили. Бажали нашкодити нашій дружбі? А один хлопець став корчити при мені злі пики, шепотітись і вітатись російською мовою! От у чому справа!
Коли я востаннє бачилася з дівчинкою Мар’ям, то, подивившись на неї уважно, не знаю чому, заявила:
— Ти не ходитимеш на заняття. Якась перешкода. Може, заміжжя? Навчання? Раптовий від’їзд? Або щось іще.
Мар’ям обурилась:
— Неправда! Буду! Я завжди буду тренуватись!
Звідки я знала?
Тепер Мар’ям, за родинними обставинами, два-три місяці відвідувати заняття не зможе. У родині жалоба! Будуть приїжджати з численними візитами родичі та знайомі. Чому в маленький мирний будинок, що стоїть у полі, прийшла смерть? Тікати звідси треба! Але куди? Немає куди. Немає до кого. Немає коштів.
Хто такий бойовик? Це мирний житель, у якого зруйновано будинок, убито близьку людину.
Учора я бачила подругу дитячих років, дівчинку Хейду. Хейда і її мама запросили мене на свято Ураза-Байрам. Я обіцяла їм, що прийду в гості на другий день мусульманського свята.
Будур
01.09.
Усі країни на земній кульці сваряться! А в нас тривають стихійні перестрілки та вибухи на вулицях.
Я на тренуванні билася з Юсупом, йому 20 років. Потім із дівчиною Седою. Седа мене перемогла. Добре настукала мені ногами й руками. Вона чудово віджимається і дуже сильна! Але я розбила їй губу. А Юсуп мене жалів. Тому бій не вийшов.
Коли я з Седою ввійшла в контактний бій, сталося щось дивне, над чим я тепер думаю. Чи то це від тривалих занять йогою, чи то ні? Я раптом побачила себе збоку: немовби частина моєї душі вирвалася з тіла і дивилася вниз із відстані чотирьох метрів! Я бачила всі свої удари і її теж. Бачила краплини поту в себе на шиї, як лежить пасмо волосся, що вибилося з-під пов’язки на голові. Але тілу вистачало енергії битись, і «воно» не потребувало тієї частини «душі», яка споглядала. Я була і «там», і «там» водночас. У моїх книгах немає цьому пояснення!
26 серпня я проколола вуха «пістолетом». Моя тьотя Лейла дала гроші, і я купила найдешевші золоті сережки! Маленькі рибки на довгому ланцюжку. За 150 рублів! Збулася моя мрія. Там мій знак зодіаку — Риби. Сподіваюся, ці малесенькі сережки принесуть мені талан!
Приходила Вайда. Козеріг жартує, розмовляє дошкульно. Якийсь він ображений.
Хазяїнові книжок я зробила додаткову послугу: у свій особистий вихідний на Північному базарі продала його товар. Тодді поскупився чи ображається? Не купив мені навіть шоколадку!
Нейши
04.09.
Торгівлі не вийшло. Чеченською мовою це «мах цахил». Завадили вибухи та обстріли. Покупців не було.
Була 2 і 3 вересня в інституті. Дізналась: мене зараховано!!! Я не платила ані копійки хабара. Інші абітурієнти розповідають, що платили! Та ще й у доларах. Ніколи не тримала в руці долар. І хабара в мене ніхто ніколи не прохав. Може, неправду кажуть? А може, мене взяли, тому що бачили, як я хочу вчитись? Початок занять 16 вересня. За часом незручно. Мої спортивні заняття накриваються.
Новини. Старий двір одержав від Золіни подарунок. Вона народила Джимові одразу двох хлопчиків! Незабаром з’явилися її діти від першого чоловіка. Золіна від своїх
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр.», після закриття браузера.