BooksUkraine.com » Езотерика » Житія Святих - Березень, Данило Туптало 📚 - Українською

Читати книгу - "Житія Святих - Березень, Данило Туптало"

109
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Житія Святих - Березень" автора Данило Туптало. Жанр книги: Езотерика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 121 122 123 ... 147
Перейти на сторінку:
помогли тобі молитви преподобного отця Василія, йому ж багато послужила сердечно". Так розмовляючи, дійшли до митарства блудного, на якому ж випробовують усілякі любодіяння і гріха блудного в помислі уявляння, думки ж на ньому затримування, погодження, насолода, нечисті ж відчуття і пристрасні доторкання. Князь же митарства того сидів на престолі своєму, одягнений в одяг поганий і смердючий, піною кривавою скроплений, нею ж він, наче царською багряницею, прикрашався. І бісів багато стояло перед ним. Вони, бачивши мене, що туди дійшла, дуже дивувалися, що досягла їх. І винесли записані блудні мої діла, викривали мене, показуючи осіб, з ними ж грішила в юності своїй, і час, коли грішила, чи вдень, чи вночі, і місце, на якому гріх з кимось сподіяла. І не мала я що відповісти, лише тремтіла зі страху. І сповнилася сорому. Говорили за мене святі ангели до бісів: "Але покинула вона діла блудні багато років тому і далі в чистоті і повстримності жила постницьки". Відповідали біси: "І ми знаємо, що давно відійшла від гріха, але не по правді сповідалася перед отцем духовним ані не прийняла від нього належних настанов до покути гріхів. Через те наша. Тому або, залишивши її, ідіть, або викуповуйте її добрими ділами. І поклали ангели святі багато з діл моїх, більше ж дарів Василія преподобного, і заледве спекалася біди лютої, і пішли ми. Тоді досягли митарства перелюбодійного, де ж випробовують гріхи тих, що в подружжі живуть — віри ж подружньої одне одному не бережуть ані не пильнують ложа свого неоскверненим, також і зваблення на блуд і насилля блудне. Тут же і осіб, Богові посвячених, які чистоту свою Христові обіцяли, але не вбереглися від падіння блудного грізно випробовують. На тому митарстві і я виявилася вельми винною, і викрита була як перелюбодійниця, і вже хотіли мене нечисті духи й немилостиві випробувачі вихопити з рук ангельських і скинути на дно пекла, але святі ангели, багато з ними сперечаючись і всі мої труди і подвиги, які після того були, на середину приносячи, заледве викупили мене — не так моїми добрими ділами, які всі там до останнього поклали, як же, з дару отця мого Василія дуже багато взявши, на мірило поклали супроти моїх беззаконь. І, взявши мене, далі пішли. І от наблизилися до митарства содомського, на якому випробовують гріхи неприродні чоловічі та жіночі, і єднання з бісами, і з безсловесними тваринами, і кровозмішання, й инші найнечистіші, що потай бувають, речі, їх же й сором згадувати. Князь того митарства найскареднішим виглядав понад усіх скаредних і мерзотних бісів, весь гноєм смердючим обмащений, і слуги його такі ж. Сморід їхній нестерпний, гидотність вигляду невимовна і несказанні гнів і лють. Вони поспіхом проти нас вийшли, обступили нас, але, милістю Господньою, нічого такого в мені не знайшовши, втекли зі встидом — ми ж, радіючи, пройшли. І сказали до мене святі ангели: "Бачила, Теодоро, страшні скаредні митарства блудні, знай-бо, що мало яка душа минає їх без напасти, бо весь світ у злі спокус і нечистот лежить, і всі люди насолодолюбні і блудолюбні. І схильні помисли людини до злого з юности її, і ледве хто пильнує себе від нечистот блудних, мало тих, що умертвлюють свої плотські похоті, мало-бо тих, що митарства ці вільно проходять, але більшість тих, що сюди дійшли, зразу гинуть. Люті-бо блудних діл випробувачі вихоплюють блудні душі і скидають до пекла, гірко мучачи. І хваляться блудних митарств князі, кажучи: "Ми єдині, більше від усіх з нашого митарства виконуємо вогненну спорідненість до пекла". Ти ж, Теодоро, дякуй Богові, бо ось вже минула ті блудні випробування, молитвами отця свого преподобного Василія, і вже більше не побачиш зла чи страху.

Після цього прийшли ми до митарства єресей, де випробовують неправдиві про віру мудрування, відступництво від православного ісповідання віри, недовірство, сумніви у вірі, образи святині й инше, тому подібне. Те митарство без випробувань ми пройшли і вже недалеко від воріт небесних були, але ще перестріли нас злісні духи останнього митарства, що є "немилосердя і жорстокосердя". Жорстокі ж були випробувачі ті, і князь їхній лютий. Виглядав же сухим і понурим з лютости, дихав вогнем немилосердя, там без милости випробовують душі немилосердних. І якщо знайшовся б такий, що багато здійснив подвигів, постів і молитов, якщо й чистоту беріг неоскверненою і виснажив повстримністю своє тіло, але немилосердний був і немилостивий, замикав своє серце перед ближнім, — його з того митарства стягують додолу і в безодні пекла замикають, не отримує милости навіки. Але ми, благодаттю Христовою, і те митарство пройшли щасливо, помагали мені всюди молитви преподобного Василія, який дарував зі своїх добрих діл багато для мого викуплення. Тоді до самих воріт небесних з радістю зближалися, гірких митарств уникнувши. Були ж ворота небесні як кришталь пресвітлий і сяйво невимовне, і юнаки в них стояли сонцеподібні, які, бачивши мене, руками ангельськими ведену, веселости сповнилися, радіючи за мене, бо, Божим милосердям покрита, уникнула митарств повітряних. Люб'язно нас зустрівши, ввели всередину. Що ж я там бачила і чула, о дитино Григорію (говорить преподобна Теодора), неможливо переповісти, бачила-бо, що око людське не бачить, і чула ж, що вухо людське ніколи не чує, ані на серце нікому з тих, що на землі живуть, не приходить те благе. Привели ж мене перед престол Божий неприступної слави, який обступили херувими, серафими і багато воїнів небесних, які невимовними піснями завжди прославляють Бога. І, впавши, поклонилася невидимому й недовідомому Божеству. І заспівали небесні сили пісню пресолодку, прославляючи Боже милосердя, гріхами людськими неподоланне. І прийшов голос із найпрекраснішої слави, який велів тим же, що вели мене, святим ангелам, щоб провадили мене подивитися на всі обителі святих, також і всі муки грішних, і після того щоб упокоїли мене в обителі блаженного Василія. Водили мене всюди, і бачила я прекрасні поселення і обителей багато, які для тих, що Бога люблять, приготовані, переповнені слави і благодаті. Показували мені ті, що водили мене, осібно обителі апостольські, осібно пророчі, осібно мученицькі, осібно святительські і кожного чину святих осібні обителі. Кожна ж обитель краси була невимовної, у ширину і довжину, сказала б, на Царгород подібна, але незрівнянно гарніша, багато пресвітлих палат нерукотворних мала. Всюди ж в обителях чути голос радости і веселости духовної, і видно було лиця святкуючих. Усі ж, що бачили мене, раділи через моє спасення, зустрічали ж і цілували, хвалячи Господа, який визволив мене із

1 ... 121 122 123 ... 147
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Житія Святих - Березень, Данило Туптало», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Житія Святих - Березень, Данило Туптало"