Читати книгу - "Гра в чужу брехню, Олена Гриб"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Зрозуміло… А який він? У сенсі, світ… який він? Плоский? Лежить на слонах, слони стоять на черепасі, а черепаха плаває в безкінечному океані?
Судячи з нещасного виразу обличчя червоноволосого мага, приблизно так він і вважав, проте починав підозрювати, що не все настільки просто.
– Зі слонами і черепахою, звісно, перебір, – уточнив Млот, – але люди впевнені, що живуть на величезному камені, кинутому в океан прабатьком, а купол, який не дає наблизитися до моря, – наче повітряна куля, що утримує землю на плаву. Як бачиш, пані очільнице, бар'єр жодним чином не ставить під сумнів велич елф.
– Про долю місцевих «Коперників» краще не питати, – зітхнула Лін. – Все одно дивно… Нехай ви розповідаєте людям казки про плавучий дім, але вони ж знають, що десь там, за морем, є інші континенти! А сонце? Воно вилазить із води? Чи місяць? Зірки, нарешті! Зміна пір року і погода!
На неї дивились як на дурну. А потім М-елфа пояснив нерозумній чужинці й щодо сонця, і щодо зірок…
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гра в чужу брехню, Олена Гриб», після закриття браузера.
