Читати книгу - "Рекламне бюро пана Кочека"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Він поклав свою велику руку на руку Лізі, і жінка ніяково всміхнулася йому у відповідь.
ЕПІЛОГ
У серпні 1945 року до будинку радянської військової комендатури в Берліні підкотив розкішний лімузин. За кермом сидів добре одягнений чоловік атлетичної будови, а поруч з ним була вродлива жінка.
Чоловік вийшов з машини і, хряснувши дверцятами, попрямував до комендатури.
— Мені треба бачити пана коменданта, — звернувся він до чергового старшини чистісінькою російською мовою.
— Хто ви і звідки? — поцікавився старшина.
— Я американець, і в мене дуже важлива справа до коменданта, — відповів чоловік.
Старшина пішов доповідати і, повернувшися, сказав:
— Комендант дуже заклопотаний і прийняти вас зараз не може.
— Та зрозумійте ви, у мене важлива, невідкладна справа! Будь ласка, попросіть пана коменданта приділити мені п'ять хвилин.
Старшина знову пішов до коменданта.
— Товаришу полковнику, цей американець прилип як смола, каже — в нього важлива, невідкладна справа.
— Ніколи мені, не до того! — відповів комендант, не підводячи голови од паперів, що лежали перед ним.
— Товаришу полковнику, він представник союзної нації, на вигляд симпатичний і розмовляє по-нашому не гірше, ніж ми з вами!
— Гаразд, якщо симпатичний, — клич!
Американець зайшов до кабінету, тримаючи в руках дві валізи, велику і маленьку. Поставивши їх на підлогу, він сказав:
— Товаришу комендант, у цих валізах іноземна валюта. Прошу вас викликати представника радянської розвідки, щоб я міг здати йому ці гроші.
Комендант здивовано глянув на відвідувача.
— Скажіть спершу — хто ви?
— За паспортом я — громадянин Сполучених Штатів Америки і звуть мене Ярослав Кочек. А по-нашому — просто товариш Василь… Їду додому, не таскати ж мені з собою купу грошей — іноземну валюту. Спокійніше здати гроші представникові нашої розвідки і взяти з собою квитанцію.
Комендант схвально кивнув, запросив гостя сісти і викликав майора з розвідки. Коли той прийшов, комендант усміхаючись відрекомендував йому Василя.
— Прошу прийняти в мене іноземну валюту і дати розписку, — сказав Василь майорові. — Ось у цій валізі, — Василь показав на велику, — сто тридцять п'ять тисяч американських доларів і двісті вісімдесят тисяч швейцарських франків, а в маленькій — п'ять тисяч п'ятсот доларів. Живучи за кордоном понад чотирнадцять років, був комерсантом і заробив ці гроші. Щомісяця я брав собі певну суму на прожиток і записував. З цього розрахунку відкладав три відсотки для сплати членських внесків.
— Партійні внески прийняти не можу, — машинально відповів майор.
— І не треба! Ви дайте мені тільки квитанцію з означеною сумою, а з усім іншим дома розберуться!..
Оглавление Варткес Тевекелян РЕКЛАМНЕ БЮРО ПАНА КОЧЕКА Жива легенда Роман РОЗДІЛ ПЕРШИЙ РОЗДІЛ ДРУГИЙ РОЗДІЛ ТРЕТІЙ РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ РОЗДІЛ П'ЯТИЙ РОЗДІЛ ШОСТИЙ РОЗДІЛ СЬОМИЙ РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТИЙ РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ РОЗДІЛ П'ЯТНАДЦЯТИЙ РОЗДІЛ ШІСТНАДЦЯТИЙ РОЗДІЛ СІМНАДЦЯТИЙ ЕПІЛОГ
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Рекламне бюро пана Кочека», після закриття браузера.