Читати книгу - "Химерники. Влада народу, Андрій Касьянюк"

Святослав із легеньким скепсисом подивився на зброю, котру треба було віднести.

– Ганно, ти ж тренуватися ідеш, а не розважатися? – з натяком спитав курінний. – Так ось і віднеси Чіпчину шаблю у збройну.

– Слухаюся, – без особливого запалу відповіла дівчина, та прийняла від Чіпки шаблю.

– Ось і добре, – курінний кивнув, і розвернувся.

Чіпка ж трохи зволікав, бо хотів побачити справжню реакцію товариша: Журибеда подивилася на Чіпку, і по-доброму усміхнулася, тим самим показуючи, що не ображена подібній вибірковості. А ще велет, тримаючи в одній руці зачаровану на перемогу шаблю, іншою рукою, у жарт, знов помахала – так, нібито шматувала парубка.