Читати книгу - "Похибка другого типу, Invisibility mask"

Ідіотка.

Я сидів у своєму офісі, коли під час обідньої перерви двері відчинилися, і до кабінету зайшов Ашер. Він виглядав, як завжди, холодно і відсторонено, ніби кожен його рух був ретельно вивірений і позбавлений зайвих емоцій.

— Якщо ти в офісі, а не насолоджуєшся медовим місяцем з Аріель, то крига між вами не розтанула? — сухо запитав він, сідаючи у крісло навпроти мене.

— Ти набрався цього у Макса? — відповів я, не піднімаючи погляду від документів. — Що ти взагалі тут робиш?

— Вирішив перевірити, як ти, — коротко відповів він. Його голос був нейтральним, але за цим приховувалася холодна оцінка. — Зрештою, я знайшов тебе о п’ятій ранку в залі, коли ти вибивав душу з груші. Нагадаю, ти мав бути тоді в ліжку з дружиною.

Я зітхнув і підняв погляд. Його слова звучали як різкий докір, хоча обличчя залишалося беземоційним.

— У мене все під контролем, — сухо відповів я, повертаючись до документів. — Ти турбуєшся за мене? Схоже, Евелін добряче вдарила тебе минулого разу.

Ашер не змінив виразу обличчя, але його очі холодно звузилися.

— Звісно, я хвилююсь за тебе, придурок. Навіть твій дядько запитував, чи я щось знаю. Ти бачив, як ти виглядаєш? Ти взагалі спав останні кілька днів?

— Закінчуй драму, — відрізав я, піднімаючи погляд. — Я в нормі. А ситуація з моєю дружиною не стосується ні тебе, ні Джеймса.

Ашер на мить замовк, уважно дивлячись на мене. Його погляд був холодним, але водночас уважним, ніби він намагався прочитати те, що я від нього приховую.

— Я лише намагаюсь зрозуміти, якого хріна ти робиш? — нарешті сказав він, повільно і чітко вимовляючи кожне слово. — Для чого було поспішати так із шлюбом? Ти планував усе до деталей, ти кляту каблучку обирав їй два тижні і ще стільки ж чекав на виготовлення.

Його слова вдарили, як удар в груди. Я ненавидів, коли Ашер згадував те, що я волів би забути.

— Це більше не має значення, — відповів я холодно. — Тема закрита.

— Ти ж зустрічався, щоб поговорити з її матір’ю, чи не так? Це через це? — Ашер продовжував копати, і це зводило мене з розуму. Я ненавидів те, як він пам’ятав усе до найменших деталей, ніби спеціально складав пазли, які я намагався приховати.

— Це пов’язано з Девідом, — я відкинувся на спинку стільця, намагаючись залишатися спокійним. — Аріель збирала для нього інформацію, і, звісно, не без допомоги своєї матері. Ти задоволений?

— Чорт. — Його голос звучав жорстко, але за ним крилася глибока неприязнь. — Якщо вона шпіонила, який сенс було одружуватись? Кинув би її, і нехай розгрібають свої проблеми.

Я різко підняв погляд.

— Ти б кинув Евелін?

Ашер замовк. Його обличчя залишалося непроникним, але напруга в його очах видала все. Він нічого не сказав, але відповідь була очевидною.

— Ти мусиш бути обережним з нею. Евелін — стерва, але вона ніколи не встромить мені ніж у спину.

Я підняв на нього погляд, але він не зупинився. Його слова різали по-живому.

— А якщо Аріель зрадила тебе одного разу, вона зробить це знову.

Його фраза зависла в повітрі, як грім перед бурею. Я стискав руки так сильно, що суглоби побіліли, але не дозволив собі видати жодної емоції.

— Ти не знаєш її, — відрізав я, намагаючись тримати голос рівним.

Ашер злегка нахилив голову, його погляд залишався непроникним.

— Можливо, я не знаю, — відповів він. — Але я знаю таких, як вона. Людей, які зроблять усе, щоб вижити, навіть якщо це означає кинути того, хто їх врятував.

Його слова були прямими, жорстокими і болісно правдивими. Я відвів погляд, намагаючись зібратися з думками.

— Я можу сам за себе постояти, Ашер, — нарешті сказав я, знову дивлячись на нього.

— Сподіваюся, — коротко відповів він, кивнувши. — Бо якщо ти помиляєшся, її друга зрада може стати кінцем для всього, що ти будуєш.

Він вийшов, залишивши після себе важкий осад і безліч невисловлених питань. Його слова не відпускали мене, незважаючи на всю мою впертість. І хоча я ненавидів це визнавати, частина мене запитувала: а що, якщо він має рацію?