Читати книгу - "Казки навиворіт, Ньюбі Райтер"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Бачу, зайці, як і сільські жителі, не моя публіка, - мовив сам до себе і попрямував до Вовка, якого побачив ще здалеку. Той якраз намагався вполювати дрібного гризуна. Підкотившись ближче, Колобок завів свою платівку:
Вовче, вовче,
Полюєш неохоче.
Вже підстаркуватий
Й зовсім не завзятий.
Із таким підходом
Будеш ти голодним!
Нащо зуби мати,
Як ними не жувати?
Йоу!
Вовк аж оторопів від такої зухвалості.
- Хто тебе так незнайомців ображати навчив?! - обурився Вовк. - Хто ти і звідкіля взагалі взявся?
- Я місцевий репер, ЕмСі Бред! - гордовито мовив Колобок. - Типу хліб англійською! Але де тобі знати іноземні мови. Ти ж такий же дрімучий, як і цей ліс!
- От зараз з’їм тебе і побачимо, хто дрімучий! - і Вовк накинувся на Колобка. Той дивом увернувся і швиденько покотився далі.
- Що з цими лісовими жителями не так? - дивувався. - Я їм своє мистецтво показую, а натомість ні оплесків, ні схвальних відгуків… Навіть автографа не попросив.
Потік думок “новоспеченого репера” перервав Ведмідь, який мирно стояв біля куща малини і ласував солодкими ягодами. Колобок підкотився ближче і з нього знову полилося речитативом:
Ведмедю, ведмедю,
Добре, що не Федю!
Що тобі не спиться?
Вдома не сидиться?
Далась тобі малина -
Краще б мав машину.
Їздив по продукти
Й їв би більше фруктів!
Йоу!
Ведмідь відірвався від куща і заревів:
- Оце виховання! Хто ти і звідкіля взагалі взявся?
- Я місцевий репер, ЕмСі Бред! - гордовито мовив Колобок. - Типу хліб англійською! Але де тобі знати іноземні мови. Ти ж такий же дрімучий, як і цей ліс!
- Що??? Та я тебе зараз! - і Ведмідь накинувся на Колобка. Той дивом увернувся і швиденько покотився далі.
- Чого всі такі агресивні, зрозуміти не можу! - дивувався він. - Дійсно дрімучі, таланта перед своїм носом не бачать. О, я знаю, хто зацінить мої рими! - зрадів, побачивши попереду Лисицю.
Колобок поспішив до рудоволосої красуні і почав:
Лисичко-сестричко,
Ростом невеличка!
Підступна й хитренька,
Хоч і не гарненька.
Рудих не полюбляю,
Зразу відступаю.
Твої чари дивні
На мене не діють!
Йоу!
Лисиця оглянула зухвалого незнайомця, принюхалася, хитро посміхнулася і мовила:
- Вау, який стиль! Хто ти і звідкіля такий взявся?
- Я місцевий репер, ЕмСі Бред! - гордовито мовив Колобок. - Типу хліб англійською!
- Так, так, дуже креативно, - улесливо мовила Лисиця. - Я б залюбки ще б твій фристайл послухала! Але спочатку куди ж без автографа від починаючої зірки шоубізнесу!
- Я залюбки! - щиро зрадів Колобок. Нарешті його старання хтось оцінив. - Де поставити? І, головне, чим?
Лисиця на мить задумалася, а потім відповіла:
- А ходімо до мене до хати, тут недалечко! У мене там все є! І мої дітки тебе б охоче послухали. Буде в тебе ще більше шанувальників!
- Ходімо! - мовив Колобок і весело покотився за новою знайомою.
Через кілька хвилин вони вже стояли біля нори.
- Дітки, виходьте, я вам тут ЕмСі Бреда привела! - крикнула знадвору Лисиця.
Мабуть, лисенята теж вчили англійську, або їх носики не підвели, адже за мить Колобка оточила невеличка зграя рудоволосих хитрунів. Їхні очі блищали, дехто навіть облизувався, однак всі вони готові були слухати нового гостя.
- Ну, починай! - мовила, посміхаючись, Лисиця.
Лисички-сестрички,
Ростом невеличкі!
Підступні й хитренькі,
І дуже гарненькі!
Рухайтесь зі мною,
Підспівуйте юрбою!
Еее-йо!
Раптом лисенята підхопили:
- Еее - йо!
Колобок:
- Оу-є!
Лисиця приєдналася до діток:
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Казки навиворіт, Ньюбі Райтер», після закриття браузера.