Читати книгу - "Дотик"

— Дякую, міс Кінрос, — стримано мовив Константан, — цим питанням займуться.

Нелл підморгнула Біду і важно пішла геть у своєму комбінезоні, гукнувши Анґусу Робертсону, який відразу ж поквапився до неї з виглядом чоловіка, якого присоромили — принаймні тимчасово.

Радісно вишкіряючись, Бід навмисне вирішив залишитися, щоб побачити, як міс Кінрос іще глибше посадить у калюжу Артура Константина та Анґуса Робертсона, зайнявшись токарним станком, до якого їй було не звикати, як качці — до води.

У ній є якась поезія руху, подумав Бід; вона рухається зі впевненістю та гнучкою грацією, а обличчя її зосереджене і несприйнятливе до всього того, що знаходиться поза межами сфери її діяльності.

— Не можу не дивуватися, які ви сильні, Нелл, — сказав він їй, коли прийшов на обід до її будинку. — Ви обходитеся зі сталевими предметами, наче з пушинками.

— Треба вміти піднімати, — сказала вона, зовсім не вражена виявом його захоплення її здібностями. — Ви знаєте, як це робиться, не можете не знати. Ви ж не завжди протирали штани у парламенті чи на переговорах з роботодавцями.

Бід аж скривився.

— Що мені дуже в вас подобається, так це ваша тактовність і дипломатичність.

Коли він прийшов, то виявив, що обід буде не затишною та комфортною розмовою тет-а-тет, а жвавою та гучною вечіркою, на якій були також присутні троє китайців та Донні Вілкінс. Смачна китайська їжа, гарна компанія.

Однак Бід швидко збагнув, що ніхто з хлопців не був закоханий у Нелл; вони радше були як брати та старша владна сестра, хоча насправді вона була наймолодшою.

— У мене звістка від Анґуса Робертсона, — повідомив він, коли обід скінчився і «брати» розійшлися до своїх підручників — екзамени були не за горами.

— А, отой противний інженер-шотландець, — сказала вона з приязністю в голосі. — Як я йому носа втерла, га? Не встигла я навчитися працювати на токарному станку, як він уже готовий був за мене і у вогонь, і в воду.

— Ви ствердилися у чоловічому світі і довели, що дечого варті, змусивши рахуватися з собою.

— Так що він хотів мені передати?

— Що ваші китайські порошки сотворили чудо. Інженер-паровик повернувся на роботу, видужалий і легкий як пір’їнка.

— Я напишу Анґусу кілька рядків, щоб він сказав тому чолов’язі, де можна ще придбати порошків у китайського травника в Геймаркеті. Хоча якщо він хоче приймати їх регулярно, то краще їх запивати не водою, а молоком. Це — потрясаюче зілля, але воно важке на шлунок.

— Я починаю підозрювати, що попри ваші інженерні здібності з вас вийшов би іще кращий лікар, — сказав Бід.

Нелл провела його до дверей, задоволена цим компліментом більше, аніж будь-яким іншим, що він їй висловив за увесь час їхнього короткого знайомства.

— Дякую, що прийшли.

— Дякую, що запросили, — відповів Бід, швидко ставши на нижню сходинку і стараючись не торкатися дівчини. — Після екзаменів і перед від’їздом до Кінроса приходьте в гості до мене додому. Хочете вірте, хочете ні, але я — вправний кухар, якщо в мене є стимул готувати. У нашій родині всі діти мусили по черзі працювати на кухні. Моє помешкання буде чистішим, я обіцяю.

— Дякую, я залюбки прийду. Просто зателефонуйте мені через комутатор, — відказала Нелл і зачинила двері.

Бід Тальгарт задумливо ішов до Редферна, сумніваючись у своїх почуттях. Щось у ній його вабило — мабуть, оті безстрашність і впертість. Те, як вона бралася і добивалася того, що хотіла, але ніколи не починала завчасно. Цікаво, її батько знає, що їй страшенно хочеться бути лікарем? Медицина — це найбільш захищений чоловічий бастіон, мабуть тому, що коли вдуматися, то медицина — це найліпша стезя для жінки. Але сер Александр хоче, щоб вона допомагала йому в його бізнесі, і він звик наполягати на своєму. З іншого боку, маленька міс Нелл теж звикла наполягати на своєму.

Вони не бачилися від тієї вечері і аж до екзаменів, які Нелл здала з легкістю надзвичайною, бо після «практичних занять», які були корисними та пізнавальними, вона стала іще впевненішою в своїх силах. У якомусь куточку її свідомості крилося запитання: а що, як викладачі спробують її «зарізати» і поставлять завідомо низькі оцінки? Але на цей випадок у неї вже була заготовка. Тоді вона представила б свої екзаменаційні папери кому-небудь у Кембриджі, хто не знав би про її жіночу стать. І тоді факультету точних наук та його інженерному відділку світила б неприємна перспектива мати справу з судовим рішенням.

Але, мабуть, професор Воррен та його колеги вже затямили, що ця жахлива дівчина не зупиниться ні перед чим, а може, вони просто прагнули щедрих пожертв від її батька; якими б не були їхні мотиви, вони спонукнули їх поставити Нелл справедливі оцінки. І це в такій дисципліні, як інженерна справа, де відповіді були здебільшого «правильно-неправильно», означало, що Нелл випередила свій клас із жахаючим відривом між нею та Чань Мінем, який вийшов на друге місце, випередивши Во Чіня. Донні Вілкінс посів перше місце в цивільному будівництві та архітектурі, а Ло Чі — в інженерній механіці.

Нелл написала Біду на його домашню адресу і поцікавилася, чи й досі він готовий прийняти її у своєму будинку і почастувати вечерею. Бід теж відповів листом, указавши точну дату і час.

Однією із загадок стосовно Нелл, яка не давала Біду спокою, було її небажання демонструвати власну заможність. Коли Нелл, як і домовлялися, з’явилася о шостій через два тижні в суботу, вона спочатку під’їхала на трамваї, а потім пройшла кілька кварталів від торгового центру. Вона ж запросто могла гукнути екіпаж біля свого будинку і з комфортом проїхатися до Арнкліфа. На ній знову було сіре безформне плаття, край якого на цілі п’ять дюймів піднімався над її щиколотками — що було б дуже сміливо, якби плаття було, скажімо, яскраво-червоного або якогось іншого крикливого кольору. Капелюха на голові не було — іще одне порушення загальноприйнятих правил, — не було на ній і коштовностей, а її звична шкіряна сумка висіла через плече.

— А чому на тобі таке коротке плаття? — спитав він, зустрівши її біля хвіртки на вході у двір.

Нелл відповіла не відразу, бо її захоплений погляд був прикутий до подвір’я.

— Біде, а ти