Читати книгу - "Диявол у Білому місті"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
С. 228. «Незабаром власна валіза Емеліни…»: Chicago Tribune, 31 липня 1895 р.; Philadelphia Public Ledger, 31 липня 1895 р.
С. 229. «І то незважаючи на те, що…»: Philadelphia Public Ledger, 27 липня 1895 р.
С. 229. «Урешті, я почав думати…»: Chicago Tribune, 31 липня 1895 р.
С. 229. «Так, прізвище Фелпс…»: Chicago Tribune, 7 серпня 1895 р.
С. 229. «2 січня 1893 року…»: Chicago Tribune, 28 липня 1895 р.
С. 229. «Кілька тижнів по тому…»: Schechter, 51.
С. 229. «На гладенькій емалі…»: Chicago Tribune, 28 липня, 1 серпня 1895 р.
С. 230. «Найкращий здогад полягав у тому…»: Chicago Tribune, 1 серпня 1895 р.
«Холоднокровний факт»
С. 231. «Зиму 1892–1893 років ніколи не забудуть…»: Rice, 10, 12.
С. 231. «Джордж Ферріс боровся з морозом…»: Anderson, 58; машинопис без назви, Ferris Papers, 4; про використання динаміту див. Ulrich, 24.
С. 232. «Жодний цех не міг…»: машинопис без назви, Ferris Papers, 3; Anderson, 55, 57; Meehan, 30.
С. 233. «Разом з усім, що до неї приєднувалося…»: “Report of Classified and Comparative Weights of Material Furnished by Detroit Bridge & Iron Works for the ‘Ferris Wheel”, Ferris Papers.
С. 233. «Ви, напевно, ще почуєте…»: Stevenson, 416.
С. 234. «Схоже, настав час»: лист Олмстеда до Джона від 17 лютого 1893 р., Olmsted Papers, Reel 22.
С. 234. «Я ще ніколи в житті…»: лист Олмстеда до Ульріха від 3 березня 1893 р., ibid., Reel 41.
С. 236. «Це здається геть неможливим…»: Bancroft, 67.
Поява Мінні
Свої висновки щодо мотивів Голмса я роблю за тими дослідженнями психопатій, якій проводилися протягом ХХ століття. Поведінка Голмса — його нечесні оборудки, численні шлюби, надзвичайна здатність зачаровувати людей, непроведення межі між добром і злом, а також його майже моторошна здатність помічати слабкості й вразливість інших людей — дуже точно відповідає описам найбільш крайніх форм вияву психопатії. (Наприкінці ХХ століття психіатри офіційно відмовилися від терміну «психопат» і його безпосереднього наступника «соціопат» на користь «людина з антисоціальним розладом особистості», хоча з них у повсякденному мовленні найбільш уживаним залишається слово «психопат».)
Особливо чітку характеристику психопатії див. у піонерській праці доктора Гарві Клеклі «Маска душевного здоров’я», надрукованій у 1976 році. На с. 198 він говорить про «дивовижну здатність завойовувати кохання жінок і назавжди прив’язувати їх до себе.» Дивіться також «Діагностично-статистичний посібник із психічних розладів», видання 4-те, с. 645–660; працю Волмена (с. 362–368), Міллона та ін., — повністю, але особливо с. 155, де згадується характеристика серійних убивць-психопатів Філіппа Пінеля: «Хоча їхні злочини можуть викликати в нас хворобливу реакцію, але ці люди не є хворими з медичної чи законної точки зору. Натомість серійний убивця зазвичай є соціопатичною особою, яка не має внутрішнього контролю — почуття вини чи совісті — який би керував його діями, а натомість має надзвичайну потребу контролювати інших і домінувати над ними. Він точно знає, де добро, а де зло, розуміє, що вчинив погано, але просто його здобич йому байдужа як людина. Соціопат не засвоїв внутрішнє правило, яке забороняє вбивати. Йому важлива лише власна забава”.
Також у праці Мільтона і співавторів на с. 353 згадується конкретний пацієнт на ім’я Пол, котрий мав «надзвичайну здатність вирізняти з-поміж інших наївних, пасивних і вразливих жінок тих, які готові до того, щоб ними маніпулювати, експлуатувати їх».
Також, пишучи про справу сестер Вільямс, я знов-таки спирався на низку статей у пресі й на книжки Босвелла і Томпсона, Франке і Шлехтера. Див. Chicago Tribune, 20, 21, 27, 31 липня, 4, 7 серпня 1895 р.; New York Times, 31 липня 1895 р.; Philadelphia Public Ledger, 21, 23, 26 листопада 1894 р., 22 грудня 1894 р., 22, 24, 27, 29 липня 1895 р.: Boswell and Thompson, 86–90; Franke, 106–109; Schechter, 58–63.
С. 237. «інститут “Silver Ash”»: Chicago Tribune, 27 липня 1895 р.
С. 237. «із допомогою не менш як сімдесяти п’яти робітників…»: Chicago Tribune, 25 липня 1895 р.
С. 237. «високоякісні меблі від меблевої компанії “Tobey”»: Chicago Tribune, 27 липня 1895 р.
С. 237. «кераміку від посудної фірми “Френч — Поттер”»: Ibid.
С. 237. «Одна фірма “Мерчант і компанія”»: Chicago Tribune, 30 липня 1895 р.
С. 238. «У поблизькому педагогічному училищі…»: Chicago Tribune, 26 червня 1892 р.
С. 239. «личко, як у немовляти»: Boswell and Thompson, 87.
С. 239. «Мінні Вільямс народилася в штаті Міссісіпі…»: різноманітні деталі про походження й життя Мінні й Анни Вільямс я знайшов у числі «Chicago Tribune» за 31 липня 1895 р.
С. 240. «Протягом 1889 року…»: Як саме й коли Голмс залицявся до Мінні, важко визначити, але точно відомо, що він їздив до неї в Бостон, і то досить часто, щоб завоювати її захоплення. У числі «Chicago Tribune» за 29 липня 1895 року розповідається про першу зустріч Мінні з Голмсом. Інші деталі можна знайти в «Chicago Tribune» за 20 липня, як-от: коли саме Мінні поїхала вчитися до Бостона в академію, її подальші подорожі, зокрема, епізод із втратою $15 000 через нещасливу спробу заснувати театральну трупу. Див. також «Philadelphia Public Ledger» за 22 листопада 1894 р., 27, 29 липня 1895 р.
С.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Диявол у Білому місті», після закриття браузера.