Читати книгу - "Ялта. Ціна миру"

Серед численних відкриттів, зроблених під час роботи над цією книгою, одне було особливо важливим. Я усвідомив, що нотатки для колег відмінні від писання для широкої аудиторії. Я дуже вдячний тим друзям і колегам, які ознайомили мене з мистецтвом академічної публіцистики. Тім Колтон у Гарвардському університеті й Тім Снайдер в Єльському пояснили, як працює система видавничої діяльності, і допомогли мені знайти літературного агента. Я був надзвичайно щасливий познайомитися зі Стівом Вассерманом, який не тільки передав цю книгу чудовому видавцеві, а й дав мені перші уроки мистецтва письма для широкої аудиторії. Із-поміж співробітників видавництва «Вікінг» я вдячний Венді Вольф за її первинний інтерес до книги та Джой Меніл за відданість проекту. Поради Джой та ретельне редагування не тільки покращили цей рукопис, а й стали чудовою підготовкою для майбутніх проектів. Крістін Спренґ і Кріс Рассел сприяли проходженню рукопису через редакційний процес, а команда «Вікінга» з редагування рукопису й перевірки фактологічного матеріалу зробила чудову роботу. У видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля» моя подяка належить, як завжди, невтомній Катерині Новак та перекладачці книги Надії Коваль.

Я маю особливий борг перед моїм багаторічним другом Мирославом Юркевичем, із яким працював над усіма моїми попередніми книгами англійською мовою, і який цього разу не тільки чудово попрацював із моєю прозою, але також допоміг сформулювати і посилити аргументи, особливо примітками на полях, у яких він не погоджувався з моїм судженням чи висновками. Також надзвичайно допомогли запитання та коментарі гарвардських студентів, які ризикнули записатися на дослідницький семінар щодо Ялтинської конференції восени 2008 р.

Нарешті, я хотів би подякувати родині. Дружина Олена підтримала моє рішення почати публікуватися для широкої аудиторії і захопилася темою, читаючи численні версії рукопису, пропонуючи поради щодо його вдосконалення та допомагаючи з редакційними правками та ревізіями. Улітку 2009 р., коли книгу вже редагували у видавництві, з України надійшла сумна новина про те, що мій батько, Микола Іванович Плохій, якого я бачив тижнем раніше в доброму здоров’ї, раптово помер від серцевого нападу. Як і багато інших представників його покоління, він був затятим читачем мемуарів та історичної літератури щодо Другої світової війни. Він пережив жах нацистської окупації України у 1941—1943 рр. і дізнався про перемогу Альянсу в Європі, працюючи радіооператором на Камчатському півострові, де сприяв постачанню американських поставок ленд-лізу до Радянського Союзу. Його захоплення історією війни та Великим альянсом сприяло формуванню мого інтересу до цього періоду і, врешті-решт, вилилося у написання цієї книги. Я сподівався, що книга йому сподобається, коли з’явиться переклад на якусь зі слов’янських мов. Однак цього не сталося. Пам’ятаючи про свій борг перед моїм батьком, я присвячую український переклад цієї книги саме йому.

Про автора

Сергій Плохій — професор історії й директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один із провідних фахівців з історії Східної Європи, член наукової ради «Українського історичного журналу». Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Автор дев’яти книжок, зокрема бестселерів «Брама Європи», «Остання імперія» та «Убивство у Мюнхені. По червоному сліду». Найвідомішою роботою Сергія Плохія є книга «Ялта. Ціна миру».

Мапи

Ілюстрації

Іл. 1. Очікуючи прибуття президента Франкліна Рузвельта на Мальту 2 лютого 1945 р. (зліва направо): державний секретар США Едвард Р. Стеттініус, постійний заступник міністра закордонних справ Великої Британії Александр Кадоґан і посол США в Москві Аверелл Гарріман.

Президентська бібліотека Франкліна Делано Рузвельта

Іл. 2. Франклін Рузвельт і Вінстон Черчилль на палубі пришвартованого у гавані Валетти корабля «Квінсі», Мальта, 2 лютого 1945 р. Попри те, що ця світлина створює враження тісного співробітництва, Рузвельтові вдалося уникнути будь-яких серйозних переговорів із Черчиллем протягом одноденної зупинки на Мальті.

© Bettmann/Corbis

Іл. 3. Британські й американські військові командири: фельдмаршал Алан Брук (другий справа), обабіч нього маршал Королівських повітряних сил Чарльз Портал (справа) та адмірал флоту Ендрю Каннінґем (зліва), навпроти — генерал армії США Джордж К. Маршалл та адмірал флоту США Ернест Дж. Кінґ (спиною до камери). Їхні бурхливі триденні консультації на Мальті закінчилися цілковитою перемогою американських планів щодо ведення кампанії союзників у Західній Європі.

Президентська бібліотека Франкліна Делано Рузвельта

Іл. 4. Стомлений, але активний, президент Рузвельт розмовляє зі своїм чільним радником Гаррі Гопкінсом після приземлення на авіабазі Саки в Криму 3 лютого 1945 р. Радянський комісар закордонних справ В’ячеслав Молотов стоїть зліва від них, поруч із Гопкінсом.

Президентська бібліотека Франкліна Делано Рузвельта

Іл. 5. Жінки становили значну частину робочої сили, яку організувала сталінська таємна поліція для підготовки до Ялтинської конференції. На цій світлині показано, як вони несуть вантаж перед Лівадійським палацом, у якому поселилась американська делегація.

Бібліотека Франкліна Делано Рузвельта

Іл. 6. Президент Рузвельт проводить зі своїми радниками у Лівадійському палаці передконференційну зустріч, яку підслухали радянці. Зліва направо: Стеттініус, Кінґ, Маршалл, Гарріман, адмірал флоту Вільям Д. Легі та Рузвельт.

Національне управління архівів та документації

Іл. 7. Йосип Сталін відвідує Рузвельта в Лівадійському палаці 4 лютого, до офіційного початку конференції. Володимир Павлов, перекладач Сталіна, сидить праворуч, спиною до камери. Справа від Павлова (ледь помітний) Чарльз Е. Болен, перекладач Рузвельта.

© Bettmann/Corbis

Іл. 8. Зустріч Сходу і Заходу. Андрій Вишинський, заступник Молотова та безжальний прокурор Сталіна під час показових судилищ 1930-х рр., вітає Черчилля перед початком конференції. Справа від Вишинського — майор Артур Герберт Бірс, перекладач Черчилля. Гарріман, Кадоґан і британський міністр