Читати книгу - "Мілана, Сергій Олексійович"

 - Я їду з вами сьогодні у гості до ваших нових знайомих, - попередила Юліана своїх подруг ще з самого ранку, коли вони зустрілися перед навчанням у коридорі інституту. - Мені самій ціково вже на них подивитися. Бо мені Кароліна всі вуха продзижчала про тих ваших хлопців. Які на вас уваги не звернули й не одного компліменту за весь час, що ви там були, не сказали. - Посміхнулася Юліана. Здається ій було приємно, що у хлопців була саме така реакція на її подруг. Але в голос вона звісно цього не сказала.

- Пішли. Утрьох буде веселіше. - Зраділа, здається Мілана. - Я от, що зараз подумала. - Зізналася вона своїм найкращим подругам. - Мабуть, вони, ті хлопці, такі нормальні.

Дівчата здивовано подивилися на Мілану. Що вона там ще далі скаже, наче говорили їх незрозумілі погляди.

 - Вони ж нас не знають. - Почала пояснювати свою думку Мілана. - Та і ми з Кароліною такі всі із себе - прийшли на дві хвилини і швидше тікати, давай, до дому. Звісно, що я їх не захищаю. Та на мою думку треба завжди людям надавати другий шанс. - Мілана зробила коротку паузу. -  Нам з Кароліною, - зізналася дівчина, - там дехто, до речі, сподобався і ти собі може когось пригледиш, Юлечка. Це ж добре. Будемо в одній компанії усі разом гуляти. - Посміхнулася Мілана сама своій думці. 

Це було б дійсно неймовірно, якби все саме так і склалося, подумала Мілана. Та таке мабуть тільки в кіно і буває.

- То ми ще подивимось, - відразу попередила Юліана. - Скоріш за все мені там ніхто не сподобається. Судячи з ваших про них розповідей. Вони усі не в моему смаку.

- Дівчата! От підемо ввечері та на місті все і побачимо, - втрутилась у розмову Кароліна. Вона дуже не любила, коли хтось починає сваритися чи з'ясовує стосунки. - Тим більше, які можна роботи висновки про людей, якщо ми там були зовсім мало часу. Ми ж їх взагалі не знаємо!

- Згодна з тобою Кароліна. - Підтримала подругу Мілана. - За такий час звісно не можливо зроботи якісь нормальні висновки. Але, що не кажи, та це вам не школярі з дискотеки чи наші озабочені однокурсники. Мені особисто, - зізналася Мілана, - було б цікаво побачити тих хлопців ще раз.

І от десь у сьомій дівчата, як і обіцяли вже сиділи на дивані у Сергія вдома.

Хлопці були всі ті ж самі. Але на цей раз, чи то через те, що дівчат було троє. Чи може по якійсь іншій причині. Та сьогодні Мілана, Юліана та Кароліна сиділи роздягнені. Без верхнього одягу.

Якщо без шуб, то вони нам довіряють, відразу вирішив Сергійко і в якомусь сенсові він звісно мав рацію.

- Ти такий галантний. - Здивувалася Кароліна, коли Сергій допоміг їм роздягнутися. Ще підтримав за руки поки вони знімали з себе взуття.

Шуби до речі були зі справжнього міха. На теплій підкладці. Такі тяжкі, здивувався Сергій. А ще більше він здивувався, коли побачив своїх гостей без верхнього одягу.  

Поки всі присутні між собою розмовляли, він мав гарну нагоду роздивитися цих нових дівчат. Бо коли вони були вперше у нього, у своїх великих шубах, то звісно зробити це все було неможливо.

В першу чергу його погляд зупинився на Юліані. Вона сиділа посередині між Міланою та Кароліною. Мовчала увесь час та лише щось там про себе посміхалася.

Вона дуже красива. - Відразу вирішив Сергій про цю струнка високу брюнетку. Відкритий лоб. Тонкі брови. Губи теж не дуже великі. Скоріше тонкі. Волосся зібрано у хвостик. Тонкі риси обличчя. Така вона наче лялька. Схожа на японську гейшу. Такі в неї очі чорні. І щось таке в неї є. Щось таке загадкове.

Юліана була уся в чорному з голови до ніг. На ній були чорні джинси. Чорний гольф. Та чорна безрукавка. Як наче відьмачка чи що. Але красива така. І на шиї в неї ще висив на срібляному ланцюжку великий знак якогось неформального об'єднання. Тільки Сергій не міг зрозуміти якого саме. А ще в неї були задовгі нігті чорного кольору та губи нафарбовані темною помадою. Але все одно вона була дуже красива та сексуальна. Наче з обкладинки модного журналу. 

Що стосується Мілани та Кароліни, то вони більш менш вже якось освоїлися та взяли участь у спільній розмові. Кароліна була у всьому коричневому. В джинсах та кофті одного і того ж кольору. Не така худорлява, як Юліана. Та в неї були великі гарні очі та довге світле волосся.

А що стосувалася Мілани, то цього вечора вона знаючи, куди збирається, все ж вирішила не дуже хизуватися своїми гарними формами, тому була одягнена строго та по діловому. На ній був сірий костюм двійка. І під жакетом світлого кольору гольф. Але з усіх дівчат Мілана виявилося самою балакучою та веселою.

У двері хтось подзвонив. Сергій пішов відкривати.

- Мабуть, ще якісь друзі, - вирішила Мілана. Та на цей раз вона помилилася. Це була дівчина, мабуть, одного з нею віку. Невисока, скоріше маленька на зріст. Вона здається була тут своєю людиною. Бо з нею всі віталися та всі їй щось казали. Але чомусь після того, як прийшла ця дівчина Юліанна відразу почала збиратися до дому. 
Щось тут не те, вирішила Мілана. Але потім якось розберуся 

Юліана пішла, а Мілана та Кароліна залишилися ще. І Мілана піймала себе на думці, що їй тут подобається. Що вона давно так добре та гарно себе не почувала. До неї ніхто не намагався приставати. Ніхто не  казав їй про секс. Не пропанував чогось подібного. Було таке відчуття, що  її вже вважають тут своєю людиною та вже майже прийняли у коло друзів.

- А мені тут подобається, - прошепотіла Мілана своїй подрузі Кароліні. - Мені теж, - пошепки відповіла вона. 

- Якщо хочете, то залишайтеся ще, - запропонував їм Сергій, після того, як Юліана пішла. 

Дівчата переглянулися. Сергій просто був не в курсі, що все було вже давно вирішено і що вони й так би залишилися. Бо їм тут сподобалося. А ще Кароліна здається закохалася по вуху в одного із присутніх тут хлопців. А що стосувалася Мілани, то вона ще до кінця не зрозуміла, хто ж їй тут більше подобається. Майже усі хлопці були класні. Та все одно, треба ж було зупинитися на комусь одному. Вона про себе посміялися, що це було б весело, якби вона відразу почала зустрічатися тут з усіма. Та ні. Це ж неможливо!