Читати книгу - "Контракт із дияволом , Лоран Доріан"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Макс лежав на дивані, тримаючи телефон в руці. В кімнаті горіла лише одна лампа, світло якої падало на його обличчя. Він ще не збирався лягати спати, але думки вже були десь на півдорозі до снів.
Повідомлення від Емілі:
«Сподіваюся, сьогоднішній день виявився трохи кращим, ніж учорашній».
Він усміхнувся. Кілька секунд дивився на екран, а потім відповів:
Макс:
«Точно. Дві години дороги — краща терапія, ніж усе, що мені коли-небудь радили».
Емілі:
«І з ким же ти втік у дорогу, байкере?»
Макс:
«Старий друг. Томас. Він уміє нагадати, ким я був до того, як усе пішло шкереберть.»
Емілі:
«Це важливо. Пам'ятати себе. Не загубити серед болю.»
Макс:
«А ти? Як пройшов твій день?»
Емілі:
«Сьогодні на дільниці була тиша. Навіть трохи дивно. Але знаєш… це дозволило мені подумати. Про тебе.»
Макс на мить затримав пальці над клавіатурою.
Макс:
«Про що саме?»
Емілі:
«Про те, що в тобі є щось справжнє. Навіть попри всі тіні.»
Він довго дивився на екран, перш ніж відповісти:
Макс:
«Дякую. Це більше, ніж я чув за останні роки.»
Емілі:
«Гарної ночі, Максе.»
Макс:
«І тобі, Емілі.»
Телефон згас. Макс поклав його на тумбочку, відкинувся назад і вдихнув глибше. Цього разу не було тиску. Ні з боку, ні зсередини. Просто ніч.
Він загасив світло.
І заснув.
Без страху.
Без образ.
Просто в тиші.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Контракт із дияволом , Лоран Доріан», після закриття браузера.
