Читати книгу - "Здоровенькі будьмо! Рецепти на всі випадки життя"

– Скажіть чесно, якщо я вип'ю – горілка, коньяк, вино… – у мене судини розширюються?

– Взагалі, так…

– Тобто, тиск понизиться?

– Понизиться.

– Лікарю, це те, що мені треба!

– Але ж, послухайте, все одно потім судини звузяться!

– Лікарю! Невже ви думаєте, що я таке допущу!

– Лікарю, скажіть відверто, ви мене вилікуєте?

– По статистиці в подібних випадках із сотні хворих виліковується один.

– Значить, я майже не маю шансів?!

– Навпаки! Ви вилікуєтесь неодмінно! Вчора помер дев'яносто дев'ятий!

Лікар закінчує лекцію про необхідні дії під час відмороження.

– Ви все зрозуміли? Відморожену кінцівку треба розтерти снігом!

Голос із зали:

– Так. Але чим же розтирати влітку?

Жінка прийшла до лікаря:

– Мій чоловік розмовляє уві сні!

– Я можу виписати вам ліки, від яких він перестане розмовляти.

– Ні, ні! Просто випишіть такі ліки, від яких він буде розмовляти чіткіше!

Рідня хворого вручає професору мізерний гонорар:

– Скажіть, професоре, а він буде жити?

– Поки що ні.

– Здається, ви у мене вже були? – запитує лікар у пацієнта. – Нагадайте ваше прізвище.

– Іваненко.

– Плеврит?

– Ні, Микита.

– Допомогли вам ліки?

– Дуже допомогли! Тато їх випили… і мама… Тепер я маю власну хату.

Телефонний дзвінок на швидкій:

– Приїздіть швидше! Мій чоловік випив пігулку від болю в шлунку, потім пігулку від кашлю, потім від болю в серці і чарку горілки з перцем… Не встиг закурити цигарку, як щось вибухнуло!

Під час епідемії лікар, який кожного дня робив дуже багато уколів, написав на дверях свого кабінету: «Щоб зекономити час і домогти вам – прошу заходити в кабінет задки з голою гепою. Дякую!»

– Лікарю, мене вже дістало безсоння, я всю ніч кручуся з боку на бік.

– Якби я так крутився, я б теж не зміг заснути!

– Так що у вас із рукою?

– Я зламав її у двох місцях, лікарю.

– Вже тепер наперед будьте обережні. Більше не ходіть у тих місцях.

– Здоровий я, а чи хворий, все одно один раз на місяць я йду до лікаря. Бо ж лікар теж хоче жити… Він виписує мені ліки, і я йду в аптеку. Аптекар теж хоче жити… Потім я викидаю усі ті ліки к бісовій матері!

– ?!

– Бо я теж хочу жити!

Гарнюсінька молода медсестричка біжить коридором лікарні – груденята вискакують із розстебнутого халатика. Назустріч якраз іде головний лікар і робить їй зауваження. Вона червоніє і кокетливо відповідає:

– Ви ж знаєте, ці молоді практиканти ніколи не наводять порядок там, де вони практикуються!

Мій дід ніколи не довірявся лікарям. Він завжди лікував себе сам по старовинній книзі рецептів… Добрий був дід. Помер від друкарської помилки у своїй старовинній книзі.

Пацієнт:

– Лікарю…

– Помовчіть, будь ласка, я вас слухаю…

– На що скаржитесь?

– На життя.

– А чим я можу допомогти?

– Дайте групу інвалідності.

– По якій же хворобі?

– Зносився…

– Лікарю, я був у вас три місяці тому. Ви поставили діагноз – ревматизм – і сказали уникати вологи…

– Пригадую. Ну, і як у вас справи?

– Лікарю, а чи вже можна мені помитися?

– Що найважче у професії лікаря?

– Здогадатися, яка страва у пацієнта найулюбленіша, щоб категорично її заборонити…

Приходить жінка до лікаря. Лікар:

– Ну що там у вас?

– Погано почуваюся… Знесилення…

Лікар оглянув і дає їй пігулки, багато і різні:

– Будете приймати два місяці. Перед сніданком – синю пігулку і склянку води, перед обідом – червону і склянку води, перед вечерею – зелену і склянку води.

– Лікарю, а що зі мною?

– П'єте ви мало!

– Справи у вашого чоловіка дуже погані! Можете поговорити з ним, але пам'ятайте, що йому треба спокій.

– Я розумію, лікарю, і не буду його зайве турбувати. Лише попрошу написати заповіт.

ТЕРАПЕВТ

Тільки дехто з тих, кого мучить кашель, ідуть до лікаря. Усі інші ідуть до театру…

– Лікарю, коли я приходжу додому, мені здається, що на дивані сидить кіт з рогами.

– У вас «бєлочка»!

– Бєлочка?! Що ж я – білку від кота відрізнити не можу?

– Не хвилюйтеся! – заспокоює лікар молоду жінку, у якої щойно прийняв пологи просто в ліфті. – Мені розповідали, що у позаминулому році одна жінка народила прямо на зупинці.

– Лікарю, це була я…

– Юначе, у вас повні легені кіптяви. Коли спите, зачиняйте кватирку!

У приватній клініці:

– Приготуйтеся до найгіршого:

– Лікарю, я помру?

– Ні, я виписую рахунок за консультацію.

– Мені в голову лізе всіляка нісенітниця!

– Сходи до лікаря, він виведе!

– Лікарю, що сталося, ви такий пригнічений?

– Сьогодні помер мій пацієнт…

– Це вам урок, оплату за лікування треба брати наперед.

– Лікарю, допоможіть! У мене перед очима увесь час якісь зелені кола!

– А якому кольору ви віддаєте перевагу?

Приходять до Кашпіровського рекетири:

– Давай мільйон!

Він дістає і зі словами: «Нате! Заср…ся!» віддає. Через три дні приходять знову, приносять гроші назад:

– Забери свої гроші! Пронос замучив.

– Добре, – каже Кашпировський, – не ср…ти!

День не ходять, два, три… На четвертий день пішли до Чумака:

– Зроби щось!

А він їм:

– Спокійно, мужики! Головне – не сцяти!

Медкомісія. Лікар запитує призовника:

– Які фізичні вади?

– Кишка тонка!

– Лікарю, чи ви не могли б змінити систему прийому ліків?

– Як це?

– Ви мені виписали по одній таблетці чотири рази на день, а я б хотів по дві таблетки два рази на день.

– Чому?

– їжі на чотири рази не вистачає.

Лікар до пацієнта:

– Запам'ятайте, що глибоке дихання знищує мікробів.

– Хіба? Але як їх примусити глибоко дихати?

Пацієнт:

– Невже так шкідливо перехилити чарку перед їжею?

Лікар:

– Ні. Але ж не їжте так часто.

Лікар:

– Вам важко було помитися перед тим, як ви до мене йшли?

Пацієнт:

– Та ж болить у мене на зовні, а всередині!

– Я вже стомився від безсоння! Що мені робити?

– Ви не пробували рахувати овець?

– Пробував, не допомагає.

– Тоді хай кожна вівця розповість вам якусь історію.

– Лікарю, у моєї дружини апендицит! Приступ!

– Це неможливо! Я їй вирізав апендикс у минулому році! Ви коли-небудь бачили людину з повторним апендицитом?

– А ви коли-небудь бачили чоловіка, який вдруге одружився?!

– Час лікує усі хвороби…

– Тепер я розумію, чому в нашій поліклініці доводиться так довго чекати.

Головний лікар на обході запитує медсестру:

– Яка вранішня температура у хворого з 17-ї палати?

– Я точно не знаю…

– Що значить «не знаю»? Це