BooksUkraine.com » Публіцистика » Кремлівський плагіат. Від "шапки Мономаха" до кепки Ілліча 📚 - Українською

Читати книгу - "Кремлівський плагіат. Від "шапки Мономаха" до кепки Ілліча"

185
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Кремлівський плагіат. Від "шапки Мономаха" до кепки Ілліча" автора Володимир Селезньов. Жанр книги: Публіцистика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 13 14 15 ... 90
Перейти на сторінку:
державного герба: Великий, Середній і Малий. Великий державний герб, затверджений у 1882 році, був надзвичайно складним за малюнком: золотий щит із чорним орлом підтримували архангели, над ним — “покров” (своєрідне шатро); крім звичайних емблем царств і земель, які розміщені на крилах орла, навколо центрального щита розташовані численні щити з іншими земельними і династичними емблемами. Герби спрощеного малюнка — Середній і Малий — використовували частіше.

Після Лютневої революції Тимчасовий уряд вніс зміни до державного герба. Газета “Речь” 29 квітня 1917 писала: “Юридичне зібрання, розглянувши питання про подальше використання знака державного герба, визнало, що двоголовий орел не пов’язаний ні з династією Романових, ні з будь-яким визначеним державним ладом ..., а тому із вилученням із нього титульних гербів, а однаково емблем монархічного характеру ... орел може бути прийнятий для використання як герб вільної Російської держави”. На державній печатці був поміщений малюнок державного герба художника-графіка І. Білібіна. За зразок було взято орла з печатки Івана III. Корони, скіпетр і держава, герби царств і земель (зокрема і московський), орденський ланцюг, що прикрашали імперський герб, були вилучені.

До речі, це зображення деякий час зберігалося і в післяжовтневі дні. Його можна побачити на перших банкнотах, випущених уже від імені Раднаркому. Лише у квітні 1918 року двоголовий орел надовго припинив існування в російській геральдиці.



Дзеркало держави

Двоголовий орел як символ здавна був відомий багатьом народам як східним, так і європейським. Проте спочатку він з’явився у давньому Шумері, колисці семітських народів.

Офіційна “візантійська” версія походження російського двоголового орла не зовсім відповідає істині, хоча б тому, що Візантійська імперія не мала державного герба.

Найімовірніше, прийняття двоголового орла як державного символу, Великим князем московським відбулося під впливом символіки Священної Римської імперії. Причому герб Московії був запозичений у Священної Римської імперії двічі — перший раз наприкінці XV століття, а другий — наприкінці XVII століття!

Пьотр I ввів у Росії нову геральдичну систему, взявши за основу європейську символіку. Вигадуючи прапори для Росії, він запозичував кольори прапорів найпередовіших держав того часу. Так, прапор Голландії перетворився на біло-синьо-червоний торговий прапор, прапор Шотландії став військово-морським Андріївським прапором, а прапор Священної Римської імперії став біло-жовто-чорним державним прапором Росії. Те саме відбулося і з гербом. Про це красномовно свідчить розташування гербів підвладних Москві царств і земель на крилах орла, так само як і на австрійському гербі.

Однак незрозуміло, який стосунок має герб, запозичений Іваном III і Петром I, до сучасної Росії? До прикладу, трьох царств — Казанського, Астраханського і Сибірського — які символізують три корони над орлом, уже не існує. І що взагалі означає імперський орел з імперськими коронами у гербі демократичної держави? Чи Росія хоче всім показати, що такою себе не вважає? Запитань можна поставити безліч і, очевидно, на більшість із них не буде відповідей, оскільки нинішній герб Росії є бездумним змішанням символів різних часів і народів.

Безумовно, важко створити герб держави, тим паче, такої як Росія, з такою складною, неоднозначною та суперечливою історією, з таким розмаїттям культур, релігій, національностей і народностей, які в ній перебувають.

Герб держави має бути обґрунтованим, історично достовірним, він покликаний виховувати почуття патріотизму і громадянськості, оскільки герб — це дзеркало держави.

Однак у Росії не в захопленні від історичних знань, зокрема і про походження, сутність та значення державних символів, а тому над нею, як і раніше, продовжує ширяти чужоземний імперський орел.




Розділ 4
РОСІЙСЬКИЙ ТРИКОЛОР
Не державний, а торговельний

Щороку 22 серпня в Росії відзначають День Державного прапора Російської Федерації. Саме цього дня 1991 року над Будинком Рад РРФСР у Москві (тепер Будинок Уряду Російської Федерації) вперше був офіційно піднятий триколірний прапор, що замінив червоний прапор із серпом і молотом. Тоді ж на надзвичайній сесії Верховної Ради РРФСР було прийнято постанову про визнання біло-синьо-червоного полотнища — так званого “триколора” — офіційним національним прапором Російської Федерації.

Проте чи справді ці кольори (білий, синій, червоний) є національними російськими?

Часом появи сучасного російського прапора прийнято вважати 1669 рік. Саме тоді в Росії голландці закінчили будівництво військового корабля “Орел” для безпеки плавання німецьких і голландських купців із Європи до Персії.

Голландський інженер Давид Бутлер, який керував будівництвом корабля й був призначений його капітаном, звернувся до Боярської думи із проханням “запитати у Його Царської Величності наказ: який, як тому існує звичай в інших державах, підняти на кораблі прапор”. Державні чиновники на це відповіли, що зроду про таке не чули, а Оружейна палата “використовує стяги, хоругви і прапори для військових частин і воєвод, а як бути з корабельним стягом, Цар наказав запитати його, Бутлера, який на те звичай у його країні”.

Прапор

1 ... 13 14 15 ... 90
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кремлівський плагіат. Від "шапки Мономаха" до кепки Ілліча», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Кремлівський плагіат. Від "шапки Мономаха" до кепки Ілліча"