Читати книгу - "Спомини"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Що ж до другої частини редакції В1 (стор. 21-292), то вона теж була надрукована у кількох примірниках, бо поодинокі сторінки збереглися у двох копіях. Наявність та відсутність сторінок в усіх трьох примірниках версії В1 відображає нижче наведена таблиця:
Перша частина: В1-1 (три примірники) Друга частина В1-2 (два примірники) В1-1а (стор. 1-18) В1-2а (стор. 21, 23-292) В1-1b (стор. 2-19) В1-2b (стор. 21-25) В1-1с (стор. 1-6, 19-20) -
Для критичної редакції тексту, звичайно ж, найважливіша перша копія В1-1. Однак дві інші копії першої частини В1 теж містять певні важливі поправки, якими не можна нехтувати.
В2 (Інститут історії Церкви)
Копія В2 — це ксерокопія В1 і, напевно, була зроблена спеціяльно для Інституту історії Церкви з оригіналу цієї версії. Вона не має особливого значення для критичної редакції “Споминів” і не допомагає встановити причину відмінности початкових сторінок цієї версії від решти, бо у ній бракує сторінок 1-28 та 30. Це лише наштовхує на думку, що, можливо, початкові сторінки В1 були відділені від основної частини тексту і зберігалися десь окремо, принаймні на той момент, коли робилася ця копія.
Категорія С
На користь такого припущення промовляє і наявність в архіві трьох версій типу С, які не містять усього тексту “Споминів” а лише обмежуються початковим розділом, де Йосиф Сліпий описує своє рідне село Заздрість, розповідає про свою родину та перші дитячі роки. Усього збереглося три версії цієї редакції: дві — українською мовою та одна — англійською.
C1 і С2 (українська редакція)
Версії С1 та С2 взаємозалежні: С1 є первісна (14 сторінок; кегль 14), а С2 — похідна (12 сторінок; кегль 12), бо вже інтегрує в собі вставки та виправлення огріхів друку, які владика Хома вніс у С1. Обидві є пізнішого походження (десь, напевно, з кінця 1980-х чи початку 1990-х років), бо їхній текст уже набраний на комп’ютері. Виглядає, що владика Хома планував видавати автобіографічні записи Сліпого частинами і, відповідно, по частинах працював над редагуванням тексту. Цю частину він назвав “Спомини Патріярха Йосифа про своє село Заздрість” і завершив редагування першим абзацом наступного розділу, який він назвав “Наука у Вишнівчику”. Дуже можливо, що, готуючи до друку цю частину “Споминів”, Іван Хома якраз і послуговувався тими 20-ма сторінками редакції В1. На відміну від першої та другої редакцій “Споминів”, де текст завершується фразою: “Писано в часі ферій 1963–1964 року”, тут владика уточнює дату і місце написання даного уривку: “Писано в липні 1963 року в монастирі Отців-Пассіоністів в Неттуно коло Риму”.
Саме на основі копій С1 та С2 Українське представництво Релігійного товариства українців-католиків США “Свята Софія” видало уривок “Споминів” у 2000 році у збірнику матеріялів конференції на тему “Духовна спадщина Патріярха Йосифа Сліпого і сучасні проблеми розвитку української науки та культури”, що відбулася у вересні 1998 р. у Львові[27].
С3 (англійський переклад)
Поряд з українською версією цього уривку в архіві також зберігся переклад англійською його частини, зроблений архимандриткою сестер-василіянок Клавдією Федаш (1909–1978), ймовірно, невдовзі після того, як Іван Хома надрукував на машинці другу версію “Споминів”, тобто десь у 1976–1977 роках
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спомини», після закриття браузера.