Читати книгу - "Інґа"

Товариство Гелени Мей почало приймати жінок усіх національностей з 1980-х років.

Як повідомляв Фейош, тварини недовго жили в неволі. Одна з них у Копенгагенському зоопарку проковтнула кришку від пивної пляшки, яку відвідувач кинув до клітки, і та пробила їй кишківник. (John W. Dodds, The Several Lives of Paul Fejos, стор. 60–62).

Інші картини, які Фейош відзняв у своїй азійській експедиції, отримали назви: «Плем’я продовжує жити», «Вік бамбука ментавай», «Син вождя мертвий», «Комодський дракон», «Скоро свято заснування села», «Тамбора» і «Потрібно відпливати».

Спадщина Говарда Хьюза і Акселя Веннер-Ґрена так оповита легендами, що навіть точні розміри корабля, який вони обидва колись називали своїм, викликають суперечки. Різні джерела подають різну довжину Southern Cross — від 87 до 97 метрів. Журнал Time вважав, що команда складалася з 315, а не з 30 осіб. («Man of Peace», Time, 29 червня 1942 року, стор. 30).

Коли війна таки вибухнула, обстоюваний нейтралітет важив уже мало. Нацисти окупували Нідерланди у травні 1940 року, через місяць після захоплення так само нейтральної Данії.

Фонд Веннер-Ґрена все ще має головний офіс у Нью-Йорку і залишається одним із найважливіших світових спонсорів антропологічних досліджень.

Саме яґуа ненавмисно дали ім’я Амазонці. Коли іспанські конкістадори вперше зіткнулися із племенем, ті напали на них, стріляючи з духових трубок. Позаяк індіанці носили пальмові спідниці, то конкістадори спершу вважали їх жінками, тож і назвали ці землі згідно з грецьким міфом про жінок-воїнів — амазонок.

Допит у лютому 1945 року був єдиним, коли Бюро напряму спілкувалося із нею під час свого розслідування її справи, окрім розмови Інґи із агентом ФБР Хардісоном у грудні 1941 року.

У звіті ФБР зазначено, що востаннє Інґа бачила Веннер-Ґрена у листопаді 1942 року, але це помилка, бо він не відвідував Сполучених Штатів під час війни після того, як у січні 1942 року опинився у «чорному списку».

Організація, що боролася проти вступу США у Другу світову війну. — Прим. пер.

Пірсону так і не вдалося уникнути остаточного розриву із Паттерсон. Вона вже понизила його колонку до розділу гумору, коли Пірсон дозволив собі принизливо написати про одного з героїв Паттерсон — генерала Дугласа МакАртура. Тоді вона повністю відмовилася від колонки, а це розлютило Пірсона. Вони так і не дійшли згоди — чи це він пішов, чи вона його звільнила, — але далі колонку почали публікувати у Washington Post. Тож Паттерсон навмисно звільнила брата Пірсона. (Ralph G. Martin, Cissy: The Extraordinary Life of Eleanor Medill Patterson [New York: Simon and Schuster, 1979], стор. 424–427).

З латини — «Лови мить». — Прим. пер.

Тобто, ректором. — Прим. ред.

Дружина президента США Уоррена Гардінґа з 1921 по 1923 роки. У наступні 75 років була ще одна — Бетті Форд. — Прим. пер.

Так було і в 1960-х роках, коли президентські мрії мера Нью-Йорка Нельсона Рокфеллера розбилися, адже він не лише розлучився, а й наразився на звинувачення у зруйнуванні родини друга задля шлюбу зі своєю другою дружиною, Маргареттою «Щасливою», колишньою Мерфі.