Читати книгу - "Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Тату, виявилося, що бійня в «Нічній сові» пов’язана зі ще кількома серйозними злочинами і негри тут ні до чого. Один із цих злочинів…
— Тоді пояснюй докази так, як я тебе вчив. У мене були такі справі, коли…
— Ні в кого таких справ ще не було, ти вже повір. Я кращий за тебе детектив, але й у мене ніколи ще не було такої справи!
Престон опустив йому на плечі обидві руки, і Ед миттєво відчув, як його плечі німіють.
— Вибач мене, але це правда, і я виявив, що одне жахливе вбивство п’ятирічної давнини, безпосередньо пов’язане зі справою «Нічної сови». Убитого було знівечено ідентично до того, як нівечив своїх жертв Лорен Атертон, а ще ідентичні каліцтва, тільки несправжні, домальовані червоним чорнилом, виявлено в порножурналах, які також дотичні до справи «Нічної сови». І це може означати одне: або те, що хтось бачив фотографії Атертона і тепер працює, так би мовити, за його лекалами, або у 1934 році схопили не того.
— Лорен Атертон був визнаний безсумнівно винним, — не змигнувши оком відповів батько Еда. — Він у всьому зізнався, свідки його впізнали. Фотографії ті бачили тільки ви з Томасом — більше ніхто. Не думаю, що вони взагалі коли-небудь залишали архів Відділу вбивств. Якщо припустити імовірність того, що вбивцею може бути поліцейський, — а це мені здається повним абсурдом — залишається лише єдине пояснення: Атертон показував комусь фотографії до арешту. Ти уславився, убивши невинних, але не я. І думай, перш ніж наступного разу підвищувати голос на батька.
Ед позадкував, зачепив ногою модель — і частина конструкції завалилася на підлогу.
— Вибач, тату. Мені слід було спитати в тебе поради, а не змагатися із тобою. Чи є щось таке, чого я не знаю про справу Атертона?
— Вибачення приймаю, і відповідь — ні, немає. Ти, Арт і я стільки разів опрацьовували цю справу, коли вчили тебе професії детектива, що, думаю, ти вивчив його не гірше за мене.
— Чи були в Атертона якісь друзі?
— Однозначно ні, — похитав головою Престон, — це був взірцевий психопат-одинак.
— Мені треба поговорити з Реєм Дітерлінґом, — глибоко зітхнув Ед.
— Навіщо? Тому що Атертон убив хлопчика, який знімався у його фільмах?
— Ні. Тому що один зі свідків у справі «Нічний сови» сказав, що Дітерлінґ знайомий із певним злочинцем, імовірно причетним до бійні у «Нічній сові».
— Коли це було?
— Років зо тридцять тому.
— Як звати того злочинця?
— Пірс Петчетт.
— Ніколи про нього не чув, — знизав плечима Престон. — І мені б не хотілося, аби ти діставав Реймонда питаннями. Я категорично проти цього, знайомство тридцятирічної давності — це не причина турбувати людину такого рангу, як Рей Дітерлінґ. Хочеш, я сам його спитаю і передам тобі відповідь. Цього вистачить?
Ед не спускав очей з макету. Гіпнотичне видовище: величезний Лос-Анджелес, обплетений конструкціями Престона. Батько знову поклав руки йому на плечі — тепер ніжно.
— Синку, ти багато чого домігся й давно заслужив мою абсолютну повагу. Зараз у тебе нелегкі часи — через Інес і тих застрелених тобою хлопців, але ти тримаєшся гідно. Однак я хочу, аби ти зрозумів те, що саме справа «Нічної сови» дала тобі змогу піднятися туди, де ти зараз перебуваєш, і швидке й результативне повторне розслідування допоможе тобі втриматися. Але ці другорядні злочини, хай якими б заплутаними вони були, можуть відвернути тебе від твого головного завдання і знищити твою кар’єру. Будь ласка, пам’ятай про це.
Ед стиснув батькові руки своїми долонями.
— Головне — абсолютна справедливість. Пам’ятаєш?
Розділ 55
Обидва місця злочину були опечатані — і друкарня, і помешкання поруч із нею. Шерифом округу Марін був гладкий тип на ім’я Гетчер. Місцевий судмедексперт виявився напрочуд балакучим.
Місце злочину № 1: комора друкарні «Швидкий Боб». Бад все не міг відвести погляду від Дадлі, знову і знову пригадуючи його вибачення: «Ми думали, ти уб’єш його, тому довелося тебе вирубати. Вибач, що били по ззаду, але до тебе було не підступитися. Гінтон, як виявилося, пов’язаний із дуже серйозними людьми — я тобі розповім при нагоді».
Бад не став наполягати — Дад міг щось про нього знати.
Лінн у відділку.
Екслі дав йому ляпаса.
Медексперт вказав жестом на перекинуті полиці:
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой», після закриття браузера.