Читати книгу - "Стів Джобс"

— Сиджу я оце у безумному Дубліні з твоїм другом Джоні, — сказав Боно. — Ми обоє трішки п’яні, але дуже щасливі з чудовим iPod. Мені навіть не віриться, що таке існує і я його тримаю в руках. Дякую!

Джобс винайняв театр у Сан-Хосе для представлення телевізійної реклами та особливого iPod. Боно та Едж приєдналися до нього на сцені. У перший тиждень було продано 840 тисяч копій альбому, і він опинився на першій позиції хіт-параду Billboard. Боно згодом розповів пресі, що вони погодилися безоплатно взяти участь в тій рекламі, тому що «U2 так само отримає вигоду від реклами, як і Apple». А Джиммі Айовайн додав, що це також дозволить гурту достукатися до молодої аудиторії.

Виявилося, що асоціювати себе із комп’ютерною та електронною компанію — це найкращий спосіб для рок-гурту виглядати модно та прихилити до себе молодь. Боно пізніше розповідав, що не завжди співпраця зі спонсором є угодою з дияволом.

— Ну, давайте розберемося, — сказав він Ґреґу Коту, музичному критику з Chicago Tribune. — В цьому випадку «диявол» — це гурт творчих особистостей, набагато більш творчих, аніж чимало людей у рок-гуртах. В ролі соліста — Стів Джобс. Ці люди допомогли розробити найпрекрасніший, після електрогітари, мистецький прилад у музичній культурі. Це iPod.

Боно запропонував Джобсу ще одну угоду в 2006 році, цього разу для його кампанії Product Red, яка збирала кошти на боротьбу зі СНІДом в Африці. Джобс ніколи особливо не цікавився благодійництвом, але погодився зробити для ініціативи Боно спеціальний червоний iPod. Хоча загалом його це не дуже приваблювало. Він, скажімо, відмовлявся використовувати спеціальні знаки тієї кампанії — додавати після назви компанії (мала писатися великими літерами), як примітку, слово RED, ось так, наприклад: (APPLE)RED.

— Я не хочу Apple із примітками, — наполягав Джобс.

Боно відповідав:

— Але ж, Стіве, так ми показуємо нашу єдність у цьому проекті.

Бесіда, до того як вони домовилися відкласти на її на завтра, набула доволі гарячих форм — аж до стадії"пішовти…». Врешті Джобс поступився, начебто. Боно міг робити, що хотів, зі своєю рекламою, але Джобс за жодних умов не погоджувався ні на які «примітки» до назви компанії та нікотрого з її виробів. iPod промаркували таким чином: (PRODUCT)RED, але аж ніяк не (APPLE)RED.

— Стів може бути з перцем, — пригадує Боно, — але такі моменти зробили нас ближчими друзями, бо ж не багато в житті знайдеться людей, які здатні на такі жорсткі дискусії. Він дуже самовпевнений. Після наших шоу я спілкувався з ним, і він завжди мав свою думку.

Джобс із сім’єю час від часу відвідували Боно, його дружину та чотирьох дітей у їхньому будинку біля Ніцци, на Французькій Рив’єрі. У 2008 році, будучи у відпустці, Джобс винайняв човна та підплив майже до самого дому Боно. Вони любили посидіти разом за столом, Боно ставив гостю зразки пісень U2, що готувалися до нового альбому, який потім назвали No Line on The Horizon. Але, попри дружбу, домовлятися з Джобсом й j було важко. Вони попробували зробити спільно ще одну рекламу та спеціальний випуск пісні Get On Your Boots, але не зійшлися щодо умов. Коли Боно пошкодив спину у 2010-му і гурт змушений був скасувати тур, Пауел надіслала йому посилку, там були: DVD із виступом комедійного дуету Flight of The Concords, книжка Річарда Рістака «Мозок Моцарта. Пілот винищувача», мед з її пасіки та знеболювальна мазь. До того ліку Джобс також долучив записку: «Головний біль — найкращі ліки від болю в іншому місці. Як потребуватимеш швидкого зцілення, свисти».

Йо-Йо Ма

Був один виконавець класичної музики, якого Джобс шанував і як людину, і як артиста: Йо-Йо Ма, різнобічний віртуоз, такий само солодкий та глибокий, як і звуки, що він створює на віолончелі. Вони вперше зустрілися у 1981 році, коли Джобс був на Аспенській конференції з дизайну, а Ма брав участь в Аспенському музичному фестивалі. Джобса завжди зачіпали за живе артисти, які звучали чисто, і він став фаном Ма. Стів запросив того зіграти на його весіллі, але Ма тоді був на гастролях за кордоном. Він завітав до будинку Джобса декількома роками пізніше. Ма сів у вітальні, витягнув свою віолончель Страдиварі 1733 року і заграв Баха.

— Це те, що я зіграв би на вашому весіллі, — сказав господарям Йо-Йо Ма.

Ось що йому відповів Джобс:

— Твоя гра — найсильніший аргумент, що я коли-небудь чув на підтримку існування Бога, бо я не вірю, що сама людина на таке здатна.

Коли Ма наступного разу навідався до Джобсів у гості, то навіть дозволив Ерін, донці Стіва, потримати свою дорогоцінну віолончель. На той час Джобс уже хворів на рак, тож він добився від Ма обіцянки, що той зіграє на його похороні.

РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТІЙ

ДРУЗІ PIXAR І…

Вороги

Життя жучків

Коли Apple розробила iMac, Джобс разом із Джоні Айвом поїхали у Pixar показати цю машину. Він бачив, що комп’ютер мав запальну вдачу, і це стане близьким творцям База Рятівника й Вуді. Джобсу подобалося, що талантами Айва і Джона Ласетера було те, що вони могли поєднати мистецтво з технологією і робили це у грайливій манері.

Pixar була раєм, де Джобс міг заховатися від напруженості в Купертіно. В Apple менеджери часто працювали із захопленням і тому швидко виснажувалися. Джобс зазвичай був мінливим, і працівники часто не знали, чи перебувають вони на одній із ним хвилі. Оповідачі та ілюстратори у Pixar здавалися незворушними і поводилися лагідніше, як один із одним, так і з Джобсом. Іншими словами, атмосферу в обох місцях задавали «верхи»: Джобс в Apple і Ласетер у Pixar.

Джобс отримував задоволення від грайливості кінематографії й надзвичайно захопився алгоритмами, котрі змушують таку магію, як от відображення світла у комп’ютерних крапельках роси чи коливання трави від вітру, працювати. Тут він обмежував своє бажання контролювати творчий процес. Саме у Pixar він навчився віддавати важелі правління творчим процесом іншим людям. Здебільшого це було тому, що йому дуже подобався Ласетер — чудовий митець, котрий, як і Айв, показував Джобсу кращі сторони його ж вдачі.

Головною роллю Джобса у Pixar стало укладання угод, де якраз стала в нагоді його природна напруженість. Невдовзі після випуску «Історії іграшок» він зіткнувся з Джефрі Катценберґом, який залишив Disney влітку 1994 року і разом зі Стівеном Спілбергом і Девідом Ґефеном почав працювати над створенням Dream Works SKG. Джобс був переконаний,