Читати книгу - "ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло"

«Послухайте, я не казав, що я проти, я просто не певен, що будь-хто з моїх людей захоче це зробити. Я ж не можу знімати їх з чергування, розумієте?»

ТЕЛЕНОВИНИ - ОСЬ НАЙМЕННЯ МАРНОСЛАВСТВА!

«Чому б вам не доручити це двом присутнім тут офіцерам? Якщо вони не заперечують проти зйомки під час проведення звичайних арештів, то ми могли б іти за планом далі».

«Не проблема, сержанте, — сказав молодший офіцер Джо Спарако, пригладжуючи своє хвилясте чорне волосся і дивлячись на телевізійника та велику чорну камеру на його плечі. — Це ж недільний ранок, нічого не відбувається, а то було б щось цікаве».

«Ну добре, шеф знає, що робить. Я не хочу ставати нічому на заваді, якщо все вже готове. Але, чуєш, ти маєш відповідати на всі дзвінки і припинити експеримент, якщо раптом знадобишся мені».

Я втрутився в розмову: «Офіцери, чи не могли б ви чітко назвати свої імена для телеоператора, щоб він зміг вимовити їх правильно в ефірі сьогоднішніх новин?». Мені потрібно було заручитись їхньою підтримкою — хоч що б сталося на вулицях Пало-Альто до того, як усі наші «ув’язнені» будуть заарештовані й пройдуть формальну процедуру затримання в відділку.

«Це, здається, дуже важливий експеримент, якщо тут присутнє телебачення і все таке, еге ж, професоре?» — запитав офіцер Боб, поправляючи краватку й автоматично прокручуючи в пальцях руків’я пістолета. «Я припускаю, що так думають телевізійники, — сказав я, цілковито розуміючи безпідставність цієї заяви, — несподівані арешти, це ж щось таке для поліції і загалом... Це досить незвичний експеримент, який може мати деякі цікаві ефекти; ймовірно, це і є причина того, що начальник дав нам “зелене світло”. Тут є список імен і адреси кожного з дев’ятьох підозрюваних, які будуть заарештовані. Я з Крейґом Гейні, моїм аспірантом та асистентом, їхатиму позаду вашої патрульної машини. Їдьте повільно, щоб телеоператор зміг відзняти ваші рухи. Заарештовуйте по одному за раз за стандартною процедурою, зачитуйте їм правила Міранди й одягайте наручники так, як зробили б це з будь-яким небезпечним злочинцем. Перші п’ять підозрюваних звинувачуються в крадіжці — це стаття 459 Кримінального кодексу. Інші четверо підозрюються в пограбуванні зі зломом це стаття 211. Привезіть кожного у відділок для реєстрації й зробіть усе, що робите у таких випадках. Потім помістіть кожного в камеру попереднього ув’язнення і виберіть наступного підозрюваного зі списку. Із камери попереднього ув’язнення ми перевеземо “в’язнів” у нашу тюрму Єдиний виняток з правил, про який ми вас просимо, — зав’язати їм очі перед тим, як помістити у камеру. Ми хочемо, щоб вони нас не бачили і не знали, куди ми їх веземо. Їх відвезуть Крейґ, інший мій помічник — Курт Бенкс — і один з наших “охоронців”, Венді».

«Та ніби зрозуміло, професоре. Ми з Бобом впораємося. Без проблем».

ЗВІДСИ ПОЧИНАЄТЬСЯ ГОЛОВНА СЮЖЕТНА ЛІНІЯ[38]

Ми покидаємо кабінет сержанта, щоб зійти вниз і перевірити кімнату допитів, — Джо, Боб, Крейґ, кінооператор Білл і я. Все сяє новизною: цей блок головного місцевого офісного центру Пало-Альто було щойно побудовано. Він розташований досить близько, проте водночас і достатньо далеко від старої в’язниці, яка руйнується, але не від переповнення, а просто від старості. Я хотів, щоб офіцери й кінооператор залишалися втягнутими в процес від першого арешту до останнього, щоб якомога чіткіше дотриматися стандартної процедури арешту. Ще перед тим я пояснив телевізійникові мету експерименту, але зробив це коротко, бо був зайнятий переговорами з сержантом. Мені спало на думку те, що я маю викласти їм усім деякі з процедурних деталей дослідження, а також причини для проведення експерименту такого роду. Це допомогло б укріпити командний дух і показати їм, що я достатньо уважний і готовий відповісти на всі запитання.

«Ці хлопці знають, що їх заарештують? Ми мусимо їм сказати, що це все експеримент, чи як?»

«Джо, вони всі добровільно викликались вивчати тюремне життя. Вони прийшли за оголошенням, яке ми опублікували в газетах: запросили студентів коледжу заробити п’ятнадцять доларів на день за участь у двотижневому експерименті з психології ув’язнення і...»

«Ви хочете сказати, що ці хлопці отримуватимуть по п’ятнадцять баксів щодня ні за що — просто за сидіння у в’язниці протягом двох тижнів? Може, й ми з Джо взяли б участь. Виглядає на легкі гроші».

«Можливо. Може, це і легкі гроші, і якщо в дослідженні буде якийсь цікавий поворот, то ми його повторимо, використовуючи деяких офіцерів поліції в ролях ув’язнених і охоронців, як я й казав вашому шефові».

«Ну, ви можете на нас розраховувати».

«Як я вже сказав, дев’ять студентів, яких ви маєте заарештувати, є частиною великої групи, що складалася з сотні чоловіків, які зацікавилися нашим оголошенням у газетах Palo Alto Times та The Stanford Daily. Ми відсіяли явно ненормальних, тих, хто в минулому був заарештований з різних причин, і тих, у кого були проблеми зі здоров’ям або психікою. Після години психологічного оцінювання та глибинних інтерв’ю, які проводили мої асистенти — Крейґ Гейні та Курт Бенкс, — із тих, хто залишився, ми відібрали 24 особи, які стануть нашими об’єктами дослідження».

«15 доларів помножити на 24 і на 14 — це доведеться заплатити багато грошей. Це ж не з вашої кишені, так, док?»

«Сума становить 5040 доларів, але наше дослідження підтримується грантом уряду з Управління морських досліджень. Я отримав його для вивчення антисоціальної поведінки, тож мені не доведеться платити учасникам самому».

«І всі студенти хотіли бути охоронцями?»

«Та ні, взагалі-то ніхто не хотів бути охоронцем: вони всі віддавали перевагу ролі в’язня».

«Тю, чого? Мені здається, бути наглядачем веселіше і не такий геморой, як бути в’язнем. Ну, як на мене. Інша справа, отримувати п’ятнадцять баксів за те, що цілодобово прикидаєшся в’язнем, — це мало. Краще платити охоронцям, які працюють у звичайну зміну».

«Правильно, охоронці працюватимуть у восьмигодинну зміну, по три команди з трьох охоронців, які цілодобово пильнуватимуть дев’ятьох ув’язнених. Але причиною, чому студенти хочуть бути в’язнями, є те, що вони можуть колись таки опинитись у в’язниці, наприклад за ухилення від призову, порушення правил