Читати книгу - "Хроно-86: Мандрівники, Нічний Влад"

Натовп зашумів, але слова чиновника явно викликали більше подиву, ніж задоволення. Люди почали обмінюватися недовірливими поглядами, перешіптуватися, а дехто навіть висловлював обурення.

Анна пильно спостерігала за реакцією натовпу, намагаючись зрозуміти, наскільки вагомими були ці обіцянки. Вона помітила, як один із чиновників подав знак іншому, і той дістав зі своєї папки кілька аркушів. На них були видрукувані таблиці та списки. Чиновник почав говорити далі, намагаючись заспокоїти зростаюче невдоволення.

- Усі поточні проблеми ми фіксуємо і передаємо до Москви. Але. - він зробив паузу, оглядаючи натовп. - Є люди, які хочуть сіяти паніку й розповсюджують наклеп. Ми знайдемо їх і покараємо.

Микола, стоячи в натовпі, ледве стримав гнів. Він відчував, що щось змінилося у планах цих чиновників, і це було не випадковістю. Марк, нахилившись до нього, тихо прошепотів:

- Їх слова занадто незвичні. Схоже, Віктор вже виконав роботу.

Микола ледь помітно кивнув. Він і сам це зрозумів. Щось змусило цих представників влади змінити тональність і риторику. Вони не лише намагалися заспокоїти людей, а й виглядали так, наче хтось натиснув на них.