Читати книгу - "Леонід. Народження легенди, Сергій Оріанець"

Леонід відчув, як туман дихає, а голос із порталу, низький і знайомий, ніби посмішка Люция, повторив: «Ти готовий?» Його серце стиснулося, ніби бачачи багряні вихори, що гуділи, мов перстень торговця. Він обернувся до команди, чиї бліді обличчя горіли відвагою попри жах. «Мати чи батько? Перемога чи мудрість? Я вибрав шлях, і я його пройду», — подумав він.

— Ми йдемо далі, — сказав він, його голос різав туман, мов клинок. — Хай це боги чи демони, я дізнаюся правду. Хто зі мною?

Команда завмерла, але Томас підняв меч, Алонсо стиснув кулаки, Етьєн кивнув, а Морган, попри страх, спрямував штурвал до порталу. «Крила Перемоги» рушили вперед, і портал поглинув їх, мов паща, що дихає. Вихори гуділи, голоси кричали, а холод рвав серця, ніби тіні хапали за душі. Корабель зник у багряному сяйві, розчиняючись між світами, де правда була страшнішою за будь-який туман. Чи чекав їх ключ, що зробить Леоніда володарем, чи загибель, що зруйнує все, за що він боровся? Відповідь ховалася за порталом, у серці невідомого...

Кінець