Читати книгу - "Шанс для невдах, або Прощавай, Академіє!, Олена Гриб"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Отак і живемо… То дракона обговорюємо, то дерево, то товсту ящірку з кістяними наростами на морді. Хай там що, а мені ніколи не осягнути хід думок родовитих та вчених. Мене, наприклад, більше хвилювало, чи в правильному ми йшли напрямку і як довго протримається Яструб, а не якась луската гидота.
– Тає, обережніше! Цей вид на межі зникнення! – запально вигукнула Мела, помітивши, що я намірилася відігнати потвору зі свого шляху. – Смугатки відомі тим, що вони дуже…
– Добре літають? – Я відправила ящірку стусаном під дерево. – Нісенітниця. Сокира і та краще плаває.
– …отруйні, – закінчила фразу чаклунка.
Я з жахом подивилась на збиту до крові кісточку пальця на нозі. Коли з'явилася ця ранка? Вона здавалася свіжою. Сумніваюсь, що хвостата гадина встигла мене вкусити, але я цілком могла поранитись об її луску. Чим це загрожувало, га?
– Як на замовлення, – прокоментував Вальєн, дивлячись туди ж, куди і я. – Ти навмисне, бабцю? Вирішила прискорити процес? То брала б ягоди, від них хоч не вмирають.
– Не зважай, Тає, – спробувала заспокоїти мене Мела. – Він жартує.
Смішно, нічого не скажеш. Але відповісти належним чином я не зуміла. Голова закружилась, перед очима все попливло… Я спіткнулася, зачепилася за власну ногу. Похитнулась і схопилася за гілку, що нависала наді мною…
У долоню одразу вп'ялися десятки крихітних голок, і це повернуло відчуття реальності.
На мить або дві.
– Тає! – Мене хльоснули по щоці. – Тає!
– Відчепись…
– Це не отрута! – Я розрізнила стурбований голос чаклунки. – Звичайний сонячний удар! Просила ж взяти капелюх!
– Вона вкололася, – безжально промовив Яструб.
– Обов'язково нагадувати їй про це?
– Та ні. Але за хвилину ми дізнаємося, стрільчатник це тут виріс чи тарабарник.
Я виявила, що сиджу на землі. Та клята ящірка шипіла здалеку, поруч схвильовано переглядалися Мела та Вальєн.
– Нумо її покусаємо? – запропонував хтось із них солодким голоском Ілони.
Потім вони поцілувалися й розлетілися сотнею королівських черевокрилів.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шанс для невдах, або Прощавай, Академіє!, Олена Гриб», після закриття браузера.
