Читати книгу - "Як я став супер злодієм, Тигер "

23 сторінка 

У покинутому складі, який став тимчасовим штабом, панувала тиша, порушувана лише важким диханням Іллі та Діми. Вони тільки-но повернулися після невдалого рейду, де втратили Міку. Герої захопили її, і тепер вона в їхніх руках. Це був удар, який команда не могла собі дозволити, але вибору не було — вони повинні були відступити, інакше б загинули всі.

— Ми втратили Міку… — важко промовив Діма, тримаючи голову в руках. — І це ще не найгірше. Герої не зупинилися. Вони продовжують пошуки двох наших новачків у масках. Якщо вони знайдуть Андрія і Вероніку, все закінчиться.

Ілля мовчки ходив туди-сюди, думаючи, як вийти з цієї ситуації. Він розумів, що без допомоги вони не зможуть врятувати Міку. Але герої вже перейшли межу, залучивши до гри своїх найсильніших представників.

— Ми не впораємося самі, — сказав Ілля після тривалого мовчання. — Єдиний варіант — звернутися за допомогою до когось сильнішого. Але я знаю тільки одного, хто зможе протистояти героям рангу **S** і **SS**.

Діма напружено поглянув на нього:

— Ти маєш на увазі…?

— Так, — кивнув Ілля, його очі потемніли. — Нам доведеться звернутися до **Кайзера Тіней**, суперзлодія рангу **SS**. Його сили перевершують більшість героїв, і якщо хтось може вирівняти шанси, то це він.

— Але ти ж знаєш, що він ніколи не робить нічого просто так, — зауважив Діма. — Він завжди вимагає щось натомість. Я не думаю, що його умови будуть легкими.

— У нас немає іншого вибору, — твердо відповів Ілля. — Якщо ми не знайдемо Міку і не врятуємо її, вся наша команда буде в небезпеці.

***

Після кількох годин пошуків Ілля і Діма знайшли Кайзера Тіней у його підземному сховищі, оточеному темрявою і непроникними бар’єрами. Його присутність відчувалася ще до того, як він з’явився. Він був високим і суворим, із червоними очима, що мерехтіли в темряві.

— Ти наважився звернутися до мене, Ілле, — заговорив Кайзер, його голос лунав, ніби шепіт тисячі тіней. — Це значить, що ти в біді. Що ж, я готовий допомогти, але, як ти знаєш, за все потрібно платити.

— Ми втратили Міку, її захопили герої, — відповів Ілля, стискаючи кулаки. — Ми не зможемо протистояти їм без твоєї допомоги.

Кайзер злегка посміхнувся:

— Я допоможу, але у мене є свої умови. Мені подобається твій новий учень, Андрій. Його здібності до копіювання сил надзвичайно рідкісні. Якщо я візьму його під своє крило, він стане моїм учнем. Він отримає навчання, яке піднесе його на новий рівень. Але це буде означати, що ви більше не зможете контролювати його розвиток.

Ілля трохи замислився, але не встиг відповісти, як із тіні вийшла інша фігура — це була **Жінка-Кішка**, злодійка з рангом **S**. Вона зухвало посміхнулася:

— Якщо Кайзер бере Андрія, я візьму на себе Вероніку. Вона має потенціал, але їй не вистачає дисципліни. Я зможу перетворити її на справжню зброю, і разом із Андрієм вони стануть практично непереможними. Але для цього їх потрібно розділити. Вони занадто залежать один від одного, а це робить їх слабкими.

Діма поглянув на Іллю:

— Це ризиковано. Якщо вони втратять зв’язок один з одним, хто знає, як це на них вплине.

— Ми не маємо іншого вибору, — повторив Ілля. — Якщо ми хочемо врятувати Міку і підготувати Андрія та Вероніку до наступного рівня, ми повинні прийняти ці умови. Це єдиний шанс зробити їх сильнішими і протистояти героям.

— Угода укладена, — промовив Кайзер, його очі зловісно блищали. — Я вирушаю рятувати вашу подругу, але після цього Андрій буде моїм учнем. Він пройде через навчання, якого ви не зможете йому дати.

— А я подбаю про Вероніку, — додала Жінка-Кішка, облизуючи свої кігті. — Вона стане справжнім хижаком, якщо буде під моєю опікою.

Ілля кивнув, розуміючи, що це рішення змінить усе. Тепер їм доведеться розділити Андрія і Вероніку. Вони стануть сильнішими окремо, але це буде великим випробуванням для їхньої дружби і довіри.

***

Кайзер Тіней і Жінка-Кішка вирушили на місію, щоб врятувати Міку. Їм вдалося прорватися через захист героїв, але ті виявилися надто підготовленими. **Фенікс** і **Астрал** стали на заваді, і навіть потужності Кайзера і Жінки-Кішки ледве вистачило, щоб утримати їх. Міку вдалося звільнити, але лише частково. Герої залишилися напоготові, і Міку вдалося тільки тимчасово вивести з ладу, але не повністю захопити.

24 сторінка 

Шкільний день йшов своєю чергою. Уроки, контрольні, буденні розмови — усе це перетворилося для нас на звичну гру в приховування. Ми з Веронікою знали, що під наглядом героїв, і кожна дія, кожен погляд могли викрити нас. Проте ми ще не здогадувалися, що цього дня все зміниться назавжди.

Посеред уроку раптом пролунав гучний звук тривоги. Вікна класу здригнулися від вібрації, і учні в паніці почали шепотіти і дивитися навкруги. Вчитель зупинився на півслові, не розуміючи, що відбувається.

Раптом у двері вдерлися дві постаті — це були **Кайзер Тіней** та **Жінка-Кішка**. Їхні появи були настільки несподіваними, що ніхто не встиг відреагувати. Вони рухалися зі швидкістю блискавки, і за мить клас став місцем хаосу.

— Це напад! — закричав хтось із учнів, і всі почали панічно ховатися під парти.

Кайзер Тіней обвів поглядом кімнату, його червоні очі загорілися зловісним вогнем, коли він зафіксував погляд на мені. Він не дав жодного шансу зреагувати — миттєво він простягнув руку, і тінь, що прокотилася по підлозі, охопила мене.

— Ти йдеш зі мною, Андрію, — промовив Кайзер, і його голос звучав, ніби шепіт тисяч голосів.

Я спробував вирватися, але тінь скувала мої рухи. Я лише встиг кинути швидкий погляд на Вероніку, і побачив, як **Жінка-Кішка** вже тримала її в своїх обіймах.

— Не хвилюйся, маля, — промовила вона з лукавою посмішкою. — Ти станеш справжньою хижачкою, коли я закінчу твоє навчання.

За кілька секунд усе було скінчено. Кайзер Тіней і Жінка-Кішка зникли так само швидко, як і з’явилися, залишаючи за собою лише порожні парти та зляканих учнів. Ніхто не встиг навіть зрозуміти, що відбулося. Герої, які патрулювали школи, запізнилися на кілька хвилин, а цього вистачило для того, щоб Андрій і Вероніка зникли.