Читати книгу - "Заборонена книга .Частина 2, Lady V"

Наступного дня друзі вирушили до старого архіву міської бібліотеки. Вони сподівалися знайти більше інформації про "хранителів" і їхній зв'язок із темними силами, які вони пробудили. Відколи вони зустрілися з таємничим незнайомцем, атмосфера в місті змінилася — не так, як раніше, коли темрява заполонила вулиці, але було відчуття, що невидимі очі стежать за ними.

Архів бібліотеки був похмурим і напівзруйнованим. Пил густо вкривав старі полиці, і рідко хто наважувався заходити сюди. Тут зберігалися книги та манускрипти, забуті часом, і саме це місце могло дати відповіді на їхні запитання.

«Здається, тут ми можемо знайти дещо старіше за нас», — сказав Левко, обережно оглядаючи занедбані стелажі.

Аня вела їх у напрямку глибших архівів, де зберігалися манускрипти з часів заснування міста. Вони знали, що легенди про темні сили та їхніх хранителів могли бути забуті, але зараз це були їхні єдині підказки.

«Дивіться на старі документи про місцеві культи або дивні секти», — сказала Аня, ретельно розбираючи стопки паперів. «Ми шукаємо будь-які згадки про Печатку або щось схоже на ритуали, пов'язані з темрявою».

Вони провели декілька годин у пошуках, аж поки Соня не натрапила на книгу, яка виділялася серед інших. Її обкладинка була темного кольору, без написів, а всередині були химерні символи та малюнки.

«Це може бути те, що ми шукаємо», — прошепотіла Соня, розгортаючи книгу на столі.

Стародавні ритуали

Всередині книги вони знайшли розповіді про культ, який колись діяв у їхньому місті багато століть тому. Це був орден, який називав себе "Хранителями Чорної Зорі". Вони вірили, що темрява — це ключ до справжньої влади, і їхньою метою було відродити цей темний культ.

«Це точно вони», — сказала Аня, гортаючи сторінки. «Цей культ поклонявся стародавнім силам і вважав, що можуть контролювати світ через темряву».

Макс кивнув, вчитуючись у текст. «Вони проводили ритуали, що відкривали портали між світом живих і світом тіней. Це пояснює, чому ми стикнулися з такими речами після того, як знайшли книгу».

Левко нахилився ближче, щоб подивитися на один із малюнків. Це було зображення схоже на Печатку — символ, оточений вогнем і темними постатями, що тримали його в руках.

«Цей символ схожий на те, що ми бачили на Печатці», — сказав він. «Здається, ця річ дійсно має більшу силу, ніж ми думали».

Аня уважно перечитала уривок про культ. «Ці хранителі були впевнені, що за допомогою ритуалу можна не лише відкрити двері до іншого світу, а й підкорити ці сили. Мабуть, вони намагалися це зробити і до нашого часу, але їхні спроби були невдалими».

«Але тепер вони знають про нас», — сказав Макс. «І якщо вони знайдуть Печатку, можуть завершити те, що колись почали».

Загадкове повідомлення

Поки вони досліджували книгу, Соня відчула вібрацію свого телефону. Це було повідомлення від невідомого номера. Вона відкрила його і побачила лише одне слово: «Знайдено».

«Дивіться», — сказала Соня, показуючи телефон друзям. «Хтось знає, що ми тут».

Аня швидко озирнулася. «Це може бути пастка. Ми не знаємо, хто це надіслав».

Макс виглядав стурбовано. «Чи, можливо, хтось уже знайшов Печатку».

Друзі розуміли, що часу було обмаль. Вони не знали, чи можна довіряти цьому повідомленню, але не могли ігнорувати можливість, що Печатку дійсно було знайдено.

«Ми повинні перевірити», — сказала Аня. «Якщо це хранителі, нам доведеться зустрітися з ними лицем до лиця. Але ми повинні бути готові».

Макс погодився, і вони вирушили туди, де заховали Печатку, маючи надію, що вона все ще буде на своєму місці.

Секрет у темряві

Коли вони підійшли до місця, де була схована Печатка, їх охопило відчуття тривоги. На вигляд усе було спокійно, але інтуїція підказувала, що щось не так. Вони почали розкопувати схованку, і, на їхнє здивування, Печатки там не було.

«Вона зникла», — прошепотіла Соня.

Аня напружено оглянула територію. «Хтось забрав її раніше, ніж ми могли передбачити».

Макс стиснув кулаки. «Це пастка. Вони знали, що ми прийдемо».

У цей момент тіні почали повільно збиратися навколо них, огортаючи друзів з усіх боків. Хранителі чекали їх — і тепер гра почалася по-справжньому.

4o