Читати книгу - " Первісний інстинкт. Другий епізод: Мисливець., FrostFox"

Закінчивши з роботою і здобувши четвертий ранг професії, я відключився від гри, щоб гарненько виспатися і встигнути до встановленого Тарою часу. Професія прогресує помітно повільніше за минулу, але це не привід повністю відмовлятися від сну. Робота над проєктом майстра-коваля, безперечно, має компенсувати будь-які перерви на відпочинок.

Сьогодні мені снилася велика й гаряча… руда в полум’ї горна.

***

За першим дзвінком будильника, я вискочив із ліжка й кинувся на кухню. Швидкісні перекуси вже стали звичкою, тому організм швидко прокинувся і перейшов у робочий режим.

Після повернення в крамницю Ладії і годування Йо, прийшлося швидко бігти в ремісничий квартал, бо до призначеного часу залишилося менше десяти хвилин. Через тривалу розмову з приборкувачкою, яка вирішила обговорити тонкощі майбутнього походу, довелося сильно затриматися.

Біля кузні я практично лоб у лоб, або точніше «лоб у груди», зіткнувся з Тарою, що, за поточної різниці в рівні, могло погано для мене скінчитися. На голих інстинктах вдалося вивернутися і лише трохи розпушити землю під час гальмування. Система маневр оцінила й підкинула одиничку спритності.

– Спритно ти, – щиро здивувалася Тара, за звичкою опустивши вірний робочий інструмент на плече, – тобі б не в кузні працювати, а в цирк влаштуватися, – більше заробиш!

– Знаємо, проходили, – вкрай серйозно відповів я.

– Що правда? – знову здивувалася жінка.

– А ти із цим калаталом на полі брані.

Побачивши мою посмішку, вона теж посміхнулася, і ми разом пройшли залишок шляху до кузні. Зараз Тара була не у звичайному робочому одязі, а в чорній блузці, на грудях оздобленій живими білими квітами, та з’єднаній із незалежним високим чи то коміром, чи то шарфом, що золотими кільцями підтримував немалий бюст жінки. Водночас спина залишалася оголеною на 2/3, оперезана лише двома рядами білих ременів поверх основи із чорної тканини. Плечі й руки також оголені, що дає розглянути два татуювання, кільцем простого золотого візерунка, вибиті навколо руки в районі біцепсів. До того ж на ній надягнуті цілком підходящі чорні штани зі схожим поясом і високі сандалі білого кольору.

Я сильно помилився, коли припустив, що під робочим комплектом ховається перекачане тіло, ні, вона прекрасно складена, але вочевидь не опрацьовувала кожний м’яз, залишившись жіночною і м’якою в потрібних місцях. З розпущеним і не прикритим хусткою сірим волоссям, прикрашеним кісками, що починаються біля рогів і закінчуються на потилиці, з антрацитовою шпилькою у вигляді птаха, вона має вкрай чудовий вигляд.

«Ось він – яскравий приклад того, як жінка може перевтілитися, просто змінивши одяг і оточення», – єдине, що викликає питання, то це вірний ковальський молот чорного кольору, який замінює дівчині сумочку, навіть до одягу пасує.

– Ви маєте чудовий вигляд, – фраза сама собою виникла в голові й одразу ж зірвалася з язика.

– Начебто як зазвичай, – не дивлячись на удавану скромність, Тара посміхнулася ще більше, ніж раніше, явно задоволена компліментом. – Незважаючи на те що більшу частину часу я проводжу в кузні, де нема перед ким демонструвати свої жіночі чари, у мене в клієнтах не останні люди цього регіону, тому періодично доводиться вибиратися у світ. Світські вечори, ділові обіди в ресторанах або просто похід на виставку останніх шедеврів знаменитих ремісників так чи інакше допомагають навчитися подавати себе з найкращого боку.

– А який сьогодні привід? – не для мене ж ненаглядного вона причепурилася.

– У кузню прийде клієнт, який замовив жаротривкі наконечники. Ми давно знайомі, але іноді хочеться пробудити хоч краплину людських емоцій у таких сухарях як він. Без жартів, він, крім своєї кішки, нікого до себе не підпускає. Особисто я не бачила нікого іншого біля нього.

Сказавши це, вона різко розвернулася і, завівши руки за голову і трохи розпатлавши волосся, продемонструвала себе «у всій красі». Після її руху, я побачив досить красиві золоті сережки краплевидної форми.

– За шкалою від одного до десяти, де один – сільська простачка, а десять – Богиня кохання Максима, скільки балів ти мені даси?

Уже дуже давно жіночі питання не ставили мене в глухий кут. З якого боку не подивися, Тара виглядає злочинно гарно, ні різниця в зрості, ні расові риси, не можуть зіпсувати чистої вроди дівчини, яка прагне показати себе з найкращого боку. Місцеві жінки, безумовно, не бачать проблеми в тому, що чоловіки роблять коментарі щодо їхньої зовнішності. Якщо так…

[Задіяно знання «Загальна Теологія (Звичайне)»!]

[Максима любить, коли смертні жінки просять порівняти свою красу з нею, хоча серед смертних її на власні очі бачили лише одиниці. Богиня вчить бачити красу в недосконалості, відчувати і приймати любов, зароджену секундним поривом.]

– Присягаюся перед усіма богами, що ти найпрекрасніша жінка, яку мені доводилося бачити досі, – щонайменше всередині гри, але цю частину я опущу.

– Непогано викрутився, – довіра на очах підвищилася із сорока п’яти відсотків до шістдесяти, непогана компенсація за «чесність». – І ти молодець, не став згадувати ім’я конкретного божества. Деякі прояви їхньої уваги не завжди приємні. Якщо не секрет, кому ти віддаєш свою Віру? Я ось вірою і правдою дотримуюся догматів Цеста Всестворюючого.

– Магароку й Сур’ї, – у цьому немає ніякої таємниці, будь-який перехожий жрець або досить щирий вірянин і без того відчувають покровителів оточуючих.

– Обом? – замість того щоб здивуватися Тара підійшла ближче і якось уважно вивчила моє обличчя. Квіти на її одязі виявилися справжніми і випускали чарівний аромат. – Ти підкинув мені ідейку, як віддячити тобі за щирість.

Вільна рука жінки вивудила з-під коміра чорно-золотий хрестик на ланцюжку клинчастої форми, після чого зняла його й одягла мені на шию.

– Нехай серце твоє палає, як горно Всестворюючого, а душа загартується в переплетенні талану́, – промовила, судячи з коментаря системи, звичайне благословення послідовників Цеста.