Читати книгу - ""Грецькі блискавки", Анна Харламова"

   — Я почала називати їх, так само, як вони мене. Я скорочувала їхні імена до тих пір, доки вони не навчились мене називати Пенелопою. — Я усміхнулась і задерла гордо підборіддя, пишаючись собою. Зустрівшись з очима Ніколаоса, я ковтнула. Ці очі роблять зі мною таке, що я починаю думати про секс. І я вже червонію. 

   — Розумно. — Усміхнувся він, а потім запитав. — Шампанське?

   — Було б чудово. 

   Доки Ніколаос мовив до стюардеси, я думала про те, що мені комфортно з ним, попри те, що перша наша зустріч пройшла м'яко кажучи не дуже. Так, мене звільнили, але він до цього не причетний… і тепер ця його усмішка, сміх та щирі розмови - змусили мене думати, що ми можемо стати друзями.