BooksUkraine.com » Короткий любовний роман » "Грецькі блискавки", Анна Харламова 📚 - Українською

Читати книгу - ""Грецькі блискавки", Анна Харламова"

22
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. ""Грецькі блискавки"" автора Анна Харламова. Жанр книги: Короткий любовний роман. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 16 17
Перейти на сторінку:
Глава 7.2

Ніколаос передає мені келих з шампанським і говорить.

   — στην υγειά μας!*

   — στην υγειά μας! — Підтримую його тост і підіймаю келих. Роблю ковток, і ковтнувши, облизую швидко губи. Підіймаю очі, щоб усміхнутись сусіду навпроти і ловлю його на тому, що він розглядає мене. Мої щоки миттєво зашарілись, а він прокашлявшись, торкнувся губами келиха і зробив два ковтки. Цей кадик мене вибиває з нормального стану. 

   — Де тебе поселила кузина? 

   — Зняла мені будиночок. За що я їй дуже вдячна. — Мій голос не впізнати. Я якась збуджена і це не добре. Треба свої гормони тримати при собі, особливо з цим чоловіком. — А тебе? 

   — Здається теж в будиночку. Я наполягав на тому, що я буду в готелі, але…

   — Але там особливо не посперечаєшся. — Усміхнувшись, я повела бровою. — Розумію. 

   — На тебе теж в чомусь напосіли? — Поцікавився Ніколаос.

   — Є дещо… — Не могла ж я сказати, що мене немов стару діву бажають засватати вже кілька років підряд. 

   — Як я розумію, ти не заміжня. — Ніколаос прокашлявся і додав. — Вибач, це не моє діло. Просто припускаю, що саме через це на тебе напосідають. 

   Мені було соромно зізнатись в цьому, але я все-таки сказала правду.

   — Так. Саме в цьому на мене і напосідають. — Я похитала головою, а потім не дуже радісно промовила. — Уявляю, що буде на весіллі і до нього…

   — Ти ж знаєш, що це норма для грецьких мам, тіток та кузин. Ти в цьому плані не особлива. Пам'ятаю, як років десять назад мене сватали за пів Олімпії. 

   Я засміялась, а потім поцікавилась.

   — Ти з Олімпії? — Я почервоніла, дещо згадавши. 

   — Ага… ти попала в ціль, кажучи про Олімп. 

   — Ну і звичайно про “Красунчика”?

   Ніколаос знизав плечима.

   — Це не мені вирішувати. — Він повів звабливо бровою і кутик його губ піднявся спокусливо вверх. 

   Звичайно, він красунчик і він про це знає. І я це знаю. І стюардеса, яка ще кілька хвилин тому простягала йому келих, - теж знає. Та що там говорити… він гарний, і кожна вільна жінка забажала б бути з ним. 

   — Колись тобі знайде мама, тітка або кузина гарну дружину і вона оцінить твою вроду сповна. — Усміхнувшись, я зробила ковток шампанського, щоб хоч якось зупинити своє шалене серцебиття. 

   — Мені вже їхні послуги свах не потрібні. 

   Його слова дали мені зрозуміти, що я не помилилась. Та жінка, та просто неймовірно вродлива жінка - його коханка. Звичайно. Мені треба бути обережнішою зі своїми бажаннями, які виникають біля нього. 

   — Добре тобі, а мені потрібно буде відбиватись від своїх персональних свах. 

   — Увімкни свої блискавки і вони зрозуміють, що краще до тебе не підходити з такими пропозиціями. 

   — Тобто, я скажена жінка? 

   — Трохи є. 

   — А ти… а ти…

   — Це в хорошому сенсі Пенелопо. Чому ти все перекручуєш?

   — Нічого я не перекручую. 

   Я надула губи, зробила останній ковток шампанського, і видихнувши, відкинулась на спинку крісла. Такого зручного, що я прям замуркотіла. 

   — Вибач. Мені потрібно до вбиральні. 

   — Звичайно. 

   Ніколаос встав і вже за мить я залишилась зі своїми думками на самоті. Я дійсно все перекручую, я і сама це знаю. 

   На столику неподалік завібрував телефон Ніколаоса, і я мимоволі просто глянула на екран. Повідомлення від добре знайомого мені хлопця - нареченого моєї кузини. Слова далі вибили мене з рівноваги і я зрозуміла, що Ніколаос думає про мене. 

   Образа розлилася моїми венами і я захотіла плакати, але зузьки. Я не мала дитина. Я доросла жінка. Так, мені сподобався Ніколаос, але потрібно тримати дистанцію. А тепер і поготів. 

   Коли він повернувся, я не дивилась в його бік, нічого йому не говорила, а просто перегортала сторінки нецікавого журналу. Коли він кілька разів запитав чи - “Все гаразд?” та почув моє дуже життєрадісне - “Так!”, більше мене не чіпав.

   Його телефон знову завібрував і він почав читати повідомлення і швидко відповідати. А потім, повернувшись до мене, промовив. 

   — Ти знову все перекрутила. 

   — Це все одно немає значення.

   Ми дивилися одне одному в очі, коли літак почало легко трусити, так само, як і моє серце. 

——————————————

*στην υγειά μας! - За наше здоров'я (з грец.)

 

Запрошую до продовження історії Пенелопи та Ніколаоса. Книга “Красунчик з Олімпу” вже на сайті. 

Динаміка в другій частині буде просто шалена, готуйтеся до шалених емоцій, спекотних ночей, кіпішних родичів та кохання, яке сяятиме на Олімпі.

Подяка.

Дякую, мій коханий за підтримку з неба. Кохаю тебе.

Дякую, моїм батькам та родині за віру в мене. Люблю вас.

Дякую, родині мого чоловіка за підтримку. Люблю вас.

Дякую, мої дорогі читачі за те, що так гарно прийняли Пенелопу та Ніколаоса. Продовжуємо слідкувати за їхньою історією у книзі “Красунчик з Олімпу”. 

Дякую, усім нашим захисникам та захиницям. 

Дякую, Богу за те, що пишу. Люблю тебе батьку. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

1 ... 16 17
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «"Грецькі блискавки", Анна Харламова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги ""Грецькі блискавки", Анна Харламова"