Читати книгу - "Нафта"

Д. Контіні. «Свідчення про Пазоліні». Понте, 30 квітня 1980 (1968—1987), «Ейнауді», Турин, 1988, с. 389—396.

Н. Нальдіні. «У моїх думках лишилось світло» у «П. Пазоліні. Знайдені сторінки», за ред. Н. Нальдіні, А. Дзандзотто. Лато Сіде, Рим, 1980, с. 7—72.

А. Дзандзотто. «Пазоліні-поет». Там само, с. 201—212.

Ф. Бревіні. «Пізнаючи Пазоліні». «Мондадорі», Мілан, 1981.

Ф. С. Жерар. Pasolini ou le mythe de la barbarie. Едісьйон де Універсіте, Брюссель, 1981.

П. В. Мангальдо. «Критик Пазоліні та сучасна італійська поезія». «Ревеню де Етюде Італьєн», квітень-вересень, 1981.

С. Агості. «Пазоліні. Слово поза собою» у «Чінкве Аналізі». «Фельтрінеллі», Мілан, с. 127—154 (згодом з тією ж назвою у «Слові поза собою. Нариси про Пазоліні»). Міні, Лечче, 2004, с. 9—44).

Р. Рінальді. «П’єр Паоло Пазоліні». Мурсія, Мілан, 1982.

Дж. К. Феретті. «Батьку, коли я родився…», «Нуові аргоменті». Мурсія, Мілан жовтень-грудень, 1982.

Л. Мартеліні. «П. Паоло Пазоліні. Вступ та керівництво до досліджень Пазоліні. Історія та антологія критики», Ле Моньє, Флоренція, 1983.

Дж. Гат-Рутер. «П’єр Паоло Пазоліні» у «Письменники й суспільство в сучасній Італії», за ред. М. Чесар, П. Гайнсворта. Берг, Варвікшир, 1984, с. 143—166.

Г. Ю. Рек. Mystiche Verwiegerung und totale Person. Zu Werk, Leben und Reseption P. P. Pasolini. Меркюр, 38, 1984.

«П. П. Пазоліні», за ред. Г. Ветзель. Монографічний випуск журналу «Мангеймер Аналітика», 2, 1984.

Т. Де Мауро. «Пазоліні й критика мови». «Галерія», 1—4, січень-серпень 1985.

Е. Голіно. «Пазоліні, сон про дещо: педагогіка, ерос, література від міфів до масового суспільства», Муліно, Болонья, 1985 (Бомп’яні, Саджі Таскабілі, Мілан, 1992 (перевидання «Таскабілі Бомп’яні», 2005)).

С. Вануччі. «П’єр Паоло Пазоліні. Кольори поезії». Об’єднання П’єр Паоло Пазоліні, Рим, 1985.

Дж. Боргелло. «Символ та пристрасть. Аспекти напряму Пасколі—Пазоліні». Мурсія, Мілан, 1986.

Дж. Граміньо. «Форми бажань. Мова поезії випробовування психоаналізом». «Ґарцанті», Мілан, 1986, с. 117—134.

А. М. Боєр. «П’єр Паоло Пазоліні — Qui etes-vous?» «Маніфактур», Париж, 1987.

М. Качарі. «Пазоліні provençal?», Субстенс, 53, 1987.

Дж. Сантато. «П. Паоло Пазоліні — творчість». «Нері Боца», Віченца, 1987.

А. Вітті. «Перший Пазоліні та його романи». «Пітар Ланг», Нью-Йорк, 1987.

П. Беллоккйо. «Небажана автобіографія Пазоліні». Діаріо, 6, червень, 1988, згодом «Завинивши». «Ейнауді», Турин, 1989, с. 146—66.

Дж. Делія. «Пазоліні знавець смирення». «Маніфест», 10 січня 1988.

Ф. Панцері. «Керівництво до прочитання Пазоліні». «Мондадорі», Мілан, 1988.

С. Агості. «Сп’янілий від трави та від сутінків», вступ Дж. Дзігаїна, «Пазоліні між загадкою та пророцтвом», Марсільйо. Венеція, 1989 (згодом у «Слово поза собою. Нариси про Пазоліні», с. 45—65).

Дж. К. Феретті. «Юнацькі помилки Пазоліні». «Бельфор», вересень, 1989.

Л. Мартелліні. «Передмова до Пазоліні». Латерца, Рим-Барі, 1989.

В. Сіті. «Сонце справжнє й на плівці, або Про експресіонізм Пазоліні». «Журнал італійської літератури», VII, 1, 1989.

А. Барардінеллі. «Пазоліні стиль та правда», у «Між книгами та життям. Обставини у сучасній літературі». Боллаті Борінґ’єрі, Турин, 1990, с. 149—169.

Дж. Манакорда. «Гігант, який змусив нас думати». «Републіка», 24 лютого 1990.

«Бажання Пазоліні. Гомосексуалізм, мистецтво та інтелектуальні зв’язки», за ред. С. Касі. Сонда, Турин, 1992.

Р. Рінальді. «Невпізнанний Пазоліні», Мара, Ровіто (CS), 1990.

«Між неперервністю та різноманіттям. Пазоліні та критика. Історія та онтологія». За ред. П. Вольца. Лігуорі, Неаполь, 1990.

Дж. Франчезе. «Немодний реалізм Пазоліні». Бастоні, Фоджіа, 1991.

П. Валесіо. «Пазоліні як симптом» у «Г. Д’Аннунціо. Даркфлейм». Єль Юніверсіті Прес, 1992.

Дж. К. Діас Перес. «Презентація іспанської культури в тіні П. Пазоліні». «Ревіста делла філологія романіка», 1993.

Ф. Фортіні. «Через Пазоліні». «Ейнауді», Турин, 1993 (містить усі нариси Фортіні про Пазоліні).

К. Кампореале. «П. Пазоліні — ненадійний свідок нашого часу». Ладіса, Барі, 1994.

Г. Конті Калабрезе. «Пазоліні та святе», вступне слово Дж. Скалія. Джака Бук, Мілан, 1994.

М. Маркі. «Дослідження двадцятого століття. Від Звево до Пазоліні». Летере, Флоренція, 1994.

Дж. Стоун. «Пазоліні, Дзандзотто та педагогіка» у «Пазоліні. Сучасні перспективи», за ред. Дж. Рамбл та К. Теста. — «Юніверсіті Торонто Прес», 1994.

С. Тераццан. «Нахил до схизми». Культура і суспільство, Турин, 1994.

Е. Голіно. «Між світляком та палацом. Міф Пазоліні у середині реальності». Селеріо, Палермо, 1995.

І. Москаті. «Пазоліні та теорема про секс». Саджяторе, Мілан.

Дж. Дзагаїна. «Хостія. Теологія смерті П’єра Паоло Пазоліні». Марсель, Венеція, 1995.

П. Корбо. «Світ нічого не знає. Пазоліні поет та „розосвітянин“». Джонія, Козенца, 1996.

М. Фусілло. «Греція за Пазоліні. Міф та кіно». Ла Нуова Італія, Флоренція, 1995.

М. А. Баццоккі. «П’єр Паоло Пазоліні». Бруно «Мондадорі», Мілан, 1998.

К. Бенедетті. «Пазоліні проти Кальвіно». Болаті Борінг’єрі, Турин, 1998.

Р. де Сесатті. «Про П’єра Паоло Пазоліні». Едісьйон дю Скоф, Париж, 1998 (з віршами Пазоліні).

Р. Кортелла. «Романтичні персонажі у романах П. Пазоліні». Едіцьйоне Конкордія Сетте, Порденон, 1998.

А. Міконі. «П’єр Паоло Пазоліні. Поезія. Тіло. Мова». Коста і Нолан, Генуя, 1998.

А. Репетто. «Запрошення на кіно з Пазоліні». Мурсія Мілан, 1998.

В. Руссо. «Я сумний від любові…». Салерно, Рим, 1998.

В. Сіті. «Записані сліди живих творінь» у П. Пазоліні. «Романи та оповідання», цит. с. ІХ—ХСІІ.

Дж. Спаньолетті. «Есімпура, молодість Пазоліні». Шаша, Кальтанісета, 1998 (з віршами Пазоліні).

К. Вітте. «Die Korper des Ketzers». Верваг Ворвек, Берлін, 1998.

Дж. Дзінгарі. «Думки в тумані. Джордано Бруно та Пазоліні: абсолютні єретики». Коста і Нолан, Генуя, 1998.

«Пазоліні старий та новий». За ред. З. Г. Баранскі. «Фоур Коуртс», Дублін, 1999.

Р. Калабретто. «Пазоліні та музика». Чінемадзеро, Понденон, 1999.

І. Квіріно. «Пазоліні дорогою в Тарсо». Костантіно Марко, Лунгро, (CS), 1999.

П. Спіла. «П. Паоло Пазоліні». Гремезе, Рим, 1999.

Дж. Дзагаїна. «Пазоліні. Думка про стиль: Перо!». Марсіліо, Венеція, 1999.

М. А. Баррозо. «La brutalidad de la coherencia». Ягуар, Мадрид, 2000.

П. Воца. «Між неперервністю та різноманіттям. Пазоліні та критика». Лігуорі, Неаполь 2000.

Дж. Жорі. «Пазоліні», «Ейнауді», Турин, 2001 (відеокасета, за ред. В. Сіті «Пазоліні сам про себе», реж. Дж. Барчелоні).

Ф. Вігі. «Причини іншого. Інтелектуальне формування Пазоліні, між есе, літературою та кіно». Луого Едіторе, Равенна, 2001.

Ф. Кадель, «Мова бажань. Діалект за Пазоліні». Міні, Лечче, 2002.

М. Бельпоні. «Пазоліні пірат і протестант» у «Щоденне слово. Путівники на межі літератури й журналістики», за ред. Ф. Джовале. Ольшкі, Флоренція, 2004.

М. А. Баццокі. «Тіла, що говорять. Оголена італійська література двадцятого століття». Бруно «Мондадорі», Мілан, 2005.

С. Казі. «Театри Пазоліні». Убулібрі, Мілан, 2005.

Р. де Сессаті. «Про П’єра Паоло Пазоліні». Едісьйон Роше, 2005.

І. Москаті. «Пристрасть Пазоліні». Едієс Едітріче, Рим, 2005 (містить частину попередньої книги І. Москаті, «Пазоліні й теорема сексу». Саджяторе, Мілан, 2005).

Дж. Сапеллі. «Модернізація без розвитку. Капіталізм за Пазоліні». Бруно «Мондадорі», Мілан, 2005.

А. Трікомі. «Про твір Пазоліні, якого не бракує». «Чоловік, якого не розгадали». Карочі, Рим, 2005.

Дж. Дзагаїна. «Пазоліні та смерть». Марсільйо, Венеція, 2005.

БІОГРАФІЇ ТА БІОГРАФІЧНІ СВІДЧЕННЯ

«Пазоліні. Хроніка судів, переслідування і смерть», за ред. Л. Берті. «Ґарцанті», Мілан, 1977.

Е. Сичільяно. «Життя Пазоліні». Рицолі, Мілан, 1978 (оновлене видання, «Оскар „Мондадорі“», Мілан, 2005).

Д. Белецца. «Смерть Пазоліні». «Мондадорі», Мілан, 1981.

Н. Нальдіні. «Пазоліні, життя». «Ейнауді», Турин, 1989.

АА. ВВ. «Убивство людини на ім’я П. Паоло Пазоліні. Витяги з судовиж документів.» Каос, Мілан, 1992.

Дж. Маріуц. «Краща молодь Пазоліні». Кампанотто, Удіне, 1993.

М. Т. Джордана. «Пазоліні, злочин по-італійському», «Мондадорі», Мілан, 1994 (перевидання в «Оскарі», Мілан, 2005, з диском із фільмом).

А. К'єза. «Таємний Пазоліні», додаток до «Аввеніре», 36, 27, вересень 1995.

Б. Д. Шварц. «Пазоліні. Реквієм». Марсільйо, Венеція, 1995 (італ.