Читати книгу - "Не за планом. Деанда: Книга 1, Алія Елвід"

Обличчя Рейчел в мить змінилось. Найомі здригнулась, коли замість звичайної дитячої реакції у вигляді плачу побачила перед собою щось схоже на лють. Сильну, жахаючу лють. Вона думала, що її донька й взагалі діти у її віці не здатна так злитись. 

Сльози на очах дитини, не встигнувши навіть показатись на щоках, втягнулись назад у нижнє повіко. Всі напружені м’язи в обличчі розслабились, а очі прижмурилися, вдивляючись у наляканий погляд матері. 

Найомі думала, що Рейчел впорається з цією хворобою. Думала, що Рейчел зненавидить цю сторону, це прокляття, що розквітло у ній, адже вона ж так багато разів розповідала їй, які люди з магією небезпечні, жорстокі та погані. 

Та натомість дитя, якому вона дала життя, процідило крізь зціплені зуби:

– Санаріз каже, що ти повинна померти.

«Моя дочка мене вб’є. Те, що всередині неї, мене вб’є», – подумала Найомі.

Через два дні Найомі силою затягнула дитину до приватної феаррської клініки нейрохірургії та заплатила чималу суму у розмірі всіх основних збережень сім’ї лікарю, що погодився провести незаконну операцію за подвійну ціну на мозку десятирічної дівчинки. 

У десять років життя, спогади та сприйняття світу цієї дитини змінилося. 

І нарешті Найомі більше ніколи не чула те ім’я. Санаріз.

Мати сподівалась, що як тільки Рейчел стукне двадцять, вона зможе повторити довготривалу процедуру нейромодуляції психіки своєї єдиної дочки, аби остаточно викорінити з неї те зло, що прошкрябується кігтями крізь її розум.