Читати книгу - "Хребет Дракона, Кевін Джеймс Андерсон"

Не так давно він спостерігав звідси, як із пустелі насуває велика пилова буря. Передвісник, назвала її Пенда, не усвідомлюючи, яку неймовірну прозорливість вона проявила. Просто зараз пагорби виглядали розмитими та бляклими — серпанок нової бурі, що насувається на них? Коли він витер очі, то зрозумів, що тихо плаче. Сльози затуманили його зір, а не чергова буря.

У листі Мандана було надто детально описано, як їхнього батька розрізали на шматки, наче бика на подвір’ї м’ясника. Мій батько мертвий.

З тихою грацією Пенда підійшла до нього, і тепло її присутності огорнуло його, немов м’яка ковдра. Зупинившись позаду, вона просунула руки навколо його грудей і, нічого не кажучи, міцно обійняла. Він стиснув її руки, відчуваючи її округлий живіт, коли вона притискалася до його спини.

Гострий біль різонув його серце.

— Мій батько ніколи не побачить свого внука. Він ніколи не об’єднає Співдружність та ішаранців, щоб ми могли разом протистояти Лютим. Що, як королева By — єдина союзниця, яка в нас залишилася? — Його голос надломився, коли він вимовляв ці слова. Він намагався говорити, як рішучий правитель, як король Судерри. Політика мала велике значення. Майбутнє вже на порозі. Мандан оголосив війну, — війну, яка мала б стати непотрібною. Але тепер, як міг Адан сперечатися?

Мій батько мертвий. Вони вирізали його очі, його серце...

— Хай би що відбувалося у світі, ми збережемо спадок твого батька, — промовила Пенда.

Поглянувши вгору, він побачив у небі цятку блакитного кольору, розгледів сапфірові луски та синє пір’я — це ска, махаючи крилами, летів до замку. Пенда теж побачила і вказала на птаха:

— Дивися, він сам-один, але я не думаю, що це дикий ска. — Вона випустила тонкий, пронизливий свист. Потім здригнулась, ніби її пройняло якесь дивне відчуття, а вираз її обличчя став стривоженим.

— Це щось таке, про що нам слід непокоїтися.

Синя ска кружляла, відчуваючи, як Пенда кличе її, а потім кинулася вниз. Ніби впізнавши королеву, пташка сіла їй на плече, сповнена енергії. Пенда зловила маленьку пташку-рептилію, погладила її пір’я, побачила комір з діамантом «сльоза матері» навколо тонкої шиї.

— Це молода ска. — Вона нахмурилася. — Утауки казали, що моя сестра Ґлік спіймала молоду ска, синю, достоту як оця.

Пташка-рептилія захитала головою, загуділа і стала клацати дзьобом, повернувши грановані очі до обличчя Пенди.

— Ґлік? Ти впізнаєш це ім’я?

Ска розпушила синє пір’я.

— Кра, щось негаразд.

— Ніщо у Всесвіті не є гаразд, — сказав Адан. — Більше ніщо.

Пенда розстебнула комір, аби роздивитися блискучий діамант.

— Подивися зі мною, Старфолле. Давай переглянемо, де була ця ска. — Великим пальцем вона розблокувала зображення. Коли розмиті форми і образи здійнялися в повітря, вони побачили вкриту пилюкою юну дівчину у подертому одязі. — Це ж Ґлік!

Адан нахилився ближче, щоб і собі подивитися. Зображення показували, як Ґлік просувалася через каньйони, а ска кружляла вгорі.

— Навіщо вона пішла в пустелю? Вона була десь біля нас?

Пенда кивнула.

— Кухарки казали, що Ґлік зупинялася тут поїсти й розпитувала про нас. Схоже, її зацікавило полювання на дракона.

— Нерозумно блукати в Печі одній, — сказав Адан.

— Ґлік часто поводиться нерозумно, — мовила Пенда.

На зображеннях ска летіла далі і дісталася великого табору з парканами, хатками з глини, охоронцями, якими виявилися піщані Люті, а також... в’язнями-людьми — сотнями, а можливо, й тисячами. Вони були вкрай змарнілі, худющі від голоду, вкриті пилюкою, і всі тяжко гарували на своїх господарів. Піщані Люті нещадно підганяли їх, шмагаючи батогами.

Рука Пенди, у якій вона тримала комір, сіпнулася. Зображення з діаманта хитнулися в повітрі, ніби на них налетів сильний вітер. Потім ска полетіла вище, подалі від табору. Арі побачила Ґлік, яка, перелякана, тікала. Охоронці піщані Люті гналися за дівчиною, а інші заходили з другого боку каньйону, щоб загнати її в пастку. Вони неслися на ауґах, загрозливо здійнявши списи з обсидіану.

— Вони схожі на воїнів, які були з нами на полюванні на дракона, — сказав Адан.

Люті захопили Ґлік у полон, хоча дівчина пручалася, і дряпалася, і билася. У паніці ска полетіла геть, розсікаючи небо над пустелею, поки нарешті дісталася Баннрії, шукаючи Пенду Орр. Це Ґлік наказала ска шукати Пенду.

— Піщані Люті поневолили всіх цих людей, — мовив Адан, не ймучи віри побаченому. — Вона не хоче союзу: — він пригадав історії, які розповідали Утауки про порожні села, пропалих безвісти людей, зниклі каравани. — Усе, що нам говорила королева By, — брехня.

Примечания

1

регент: (від лат. rego — «правлю») тимчасовий правитель монархічної держави, який призначається в разі відсутності, хвороби, неповноліття і т. ін. монарха, а також коли престол лишається незайнятим протягом тривалого часу.

2

кармазиновий: темно-червоний.

3

донжон: (від фр. donjon — «башта, вежа») головна сторожова башта у середньовічному замку, де часто розміщували й житлові приміщення.

4

скло з прожилками: різновид вітражного скла. Його виготовляють шляхом ручного набору з плиток скларізного типу (прозорого, матового, рельєфного), які з’єднуються мідними або іншими прожилками.

5

залізне дерево: загальна назва кількох видів дерев з дуже твердою і міцною деревиною.

6

стилус: (від лат. stylus — «стовпчик») старовинний прилад для писання у вигляді загостреної на кінці металевої, дерев’яної або кістяної палички.

7

обсидіан: вулканічна гірська порода, що має вигляд темного скла.

8

джеркін: шкіряна куртка без рукавів.

9

фасеткове око: (від фр. facette — «грань») тип ока, що притаманний комахам. Фасеткове око складається з 5-50 тисяч простих вічок, які щільно прилягають одне до одного.

10

чапрак: вовняна підстилка під кінське сідло.

11

кабошон: коштовний або напівкоштовний камінь, верхній частині якого надано округлу форму, а нижній — плоску або випуклу

12

камергер: (від нім. Kammerherr — «дворянин кімнати») придворний чин високого рангу, а також особа, що має цей чин.