Читати книгу - "Хребет Дракона, Кевін Джеймс Андерсон"

Коли вони нарешті досягли лісистих рубежів Судерри, Кво зупинив свого ауґа:

— Ось ваше королівство, Адане Старфолле. — Він вигнув брову. — Гадаю, ви знаєте дорогу додому?

— До Баннрії пів дня ходу, — відказала Пенда швидко, так ніби їй не терпілося, щоб вони знову залишилися самі. — З нами все буде гаразд. — Вона намалювала коло довкруж серця.

Задоволений, що здихався нудного обов’язку, Кво розвернув свою їздову рептилію, а за ним розвернулася і решта супроводу.

— Ми незабаром зв’яжемося з вами. Будьте готові долучитися до нас. — Він замовк, немов чекаючи ще чогось. Незручна мовчанка затягнулася. Адан не здогадався, в чому справа, і Кво нетерпляче додав: — Ми не збиралися віддавати вам наших ауґів. Звідси можете піти пішки.

Здивований Адан відповів:

— Але моя дружина вагітна.

— Твоя дружина сильна, мій Старфолле. — Пенда спішилася. — Ми можемо пройтися.

Побачивши вираз її обличчя, він не став сперечатися. Адан теж відчув би полегшення, опинившись подалі від Лютих.

— Я з радістю проведу час наодинці зі своєю дружиною. — Злізши з ауґи, він забрав свої речі та попрощався з Кво. — Дякую за незабутні враження.

Кво вхопив віжки ауґи Адана, а інший воїн забрав звіра Пенди. Рептилії форкали, висовуючи чорні роздвоєні язики. Не озираючись, дивний загін рушив геть, залишивши короля й королеву самих серед пагорбів.

Стоячи разом з Пендою на краю лісу, Адан узяв її за руку. Її губа тремтіла, ніби вона змогла нарешті вивільнити свої страхи.

— Кра, вони лякають мене до глибини душі!

Аданові теж було не по собі.

— Але я бачив і те, на що здатні крижані Люті. Якщо ми опинимося між цими двома силами, королева By може стати нашим наймогутнішим захисником.

Простуючи пішки через пагорби, Пенда помітила квітку блакитного маку і посміхнулася.

Королівській парі на честь повернення додому влаштували гучні урочистості. Адан і Пенда розповідали історії про полювання на дракона і хизувалися лускою та зубом — трофеями з тіла переможеного чудовиська. Гейл Орр теж був там, щоб привітати їх щирим сміхом та численними власними оповідями про подорож від Конвери до Ішари і назад. Він щойно повернувся в місто після кількох днів, проведених серед пагорбів з іншими Утауками.

Юний Гом прислуговував їм і водночас жадібно ловив кожне слово їхніх розповідей, та Гейл діймав хлопця, аби той повертався до виконання своїх обов’язків.

— Принеси їжу з кухні, хлопче! І нехай слуги нагріють воду, бо королю Адану та моїй доньці конче треба прийняти ванну! Хіба тебе не вчили виконувати свої обов’язки? — Зброєносець зник, і Гейл сів, зацікавлено прислухаючись до розмов за столом.

Пенда колупала свою їжу, зауваживши, що почувається недобре.

— Я навчилася довіряти своїм відчуттям, батьку. Піщані Люті такі... чужі.

— Ми всі довіряємо твоїм відчуттям, серденько, — відказав Гейл, малюючи коло пальцем.

Аданові сподобалася подана страва, адже йому так довго доводилося їсти похідну їжу, а ще й всілякі незвичні харчі, пропоновані Лютими.

— Скажу вам так, батьку Орр, якби цей дракон напав на Баннрію, ми не змогли б йому протистояти. Люті володіють вражаючою магією. Вони можуть виявитися досить сильними, щоб відбити напад крижаних Лютих, якщо ті рушать на Судерру.

— Це саме те, що By збиралася показати нам, — додала Пенда. — Обіцянка, але одночасно й погроза. Вона хотіла переконати тебе, що потрібна нам у майбутній війні.

Адан зробив іще один ковток вина:

— Ми повинні розглянути цю можливість. Нині не звичайні часи.

До зали увірвалася посланниця, молода жінка з племені Утауків, яка щодуху мчала сюди від самої Конвери. Її обличчя було вкрите кіркою пилу, і здавалося, що вона от-от впаде, бо, схоже, не їла кілька днів. Вартові Стяга хутко доправили її в королівську їдальню.

— Адане Старфолле... — важко видихнула посланниця. — Мені наказав сам конаґ передати це вам — віддати прямо вам в руки. — Порившись у шкіряній сумці на стегні, вона витягла складений лист, запечатаний сургучем, на якому була зображена стилізована літера «М».

Коли Адан узяв документ, посланниця з полегшенням упала на стілець, навіть не чекаючи дозволу. Пенда запропонувала жінці свою страву, і та жадібно накинулася на їжу.

Адан, поглянувши на воскову печатку, упізнав знак свого брата.

— Що це? Конаґ... Мандан? — Він розкрив листа.

Коли він читав оповідь про те, що сталося на острові Фулкор, кожне слово віддавалося болючим ударом у саме серце. Дочитавши, він надовго застиг з непорушним поглядом, а тоді прошепотів:

— Мій батько мертвий. Його вбили ішаранці.

Пенда і Гейл підійшли ближче, щоб прочитати жахливий опис того, як Конндур був убитий ішаранцями, як Мандан і Уто пробивалися до виходу із фортеці і ледве змогли втекти до Остерри.

Обличчя Гейла спохмурніло.

— Не можу повірити, що емпра Ілуріс таке вчинила! Я особисто розмовляв із нею. Цього вона не хотіла!

— Мій батько мертвий, — знову промовив Адан, ніби міг заперечити ці слова, повторюючи їх. — Вони вбили його, і тепер Мандан став конаґом. — Його руки тремтіли, і він знову перечитав лист затуманеним зором. — Мій брат править Співдружністю. Він вимагає, щоб усі армії трьох королівств вступили у війну проти Ішари. Він наказує мені озброїти наших солдатів і вести їх у Конверу без зволікань, щоб він міг всіма силами атакувати новий світ. Він... він називає це війною помсти.

Після усього, свідком чого він щойно став у пустелі — піщані Люті, дракон, заклик королеви By до війни проти її смертних ворогів, — Адан аніскільки не очікував чогось подібного.

— Але ми не можемо... це неможливо. — Все це здавалося абсолютно неможливим. У нього запаморочилося в голові.

— Я була там, коли військові кораблі повернулися до злиття річок, Володарю, — мовила посланниця. — Це правда. Я... бачила тіло. Це жахливо!

Серце Адана билося, відлунюючи глибоким горем за всіма тими спогадами, коли вони разом із батьком спостерігали за падаючими зорями на небі. Тепер увесь світ розпадався зсередини.

Адан піднявся один на оглядовий майданчик, хоча був лише ранній вечір. До настання повної темряви, коли він міг би розгледіти сузір’я, було далеко, проте поки що він просто хотів побути тут, подивитись на своє місто, на пісковикові стіни, на