Читати книгу - "2. Таємниця старого млина, Yana Letta"

Після того, як село почало гудіти від нових чуток про млин, капітан Буряк знову вирішив діяти.
— Досить із мене цих казок! — заявив він на весь центр села.
— Ви це вже казали минулого разу, — нагадала баба Варвара, ледь приховуючи усмішку.
— Так! Але тепер я доведу, що там нічого нема!
— Вдень? — підозріло запитала баба Марія.
— А коли ще?!
— Може, вночі?
— Ви думаєте, я псих?!
— Ну, іноді здається… — тихенько пробурмотів Іван, стоячи збоку.

Але Буряк не слухав.
Він гордо підняв голову і рушив до млина.
За ним, як завжди, попленталися цікаві селяни.
І, звісно, слідопити.
Всі чекали, чим це закінчиться цього разу.

Коли капітан Буряк дійшов до млина, він спинився перед дверима.
Глядів на них із виразом "Ну зараз я вам покажу, що тут нічого нема".
Але потім...
Він не пішов усередину.
Акуратно постукав у двері.
— Є тут хтось?

Тиша.
Селяни перекинулися поглядами.
— Може, ще вітання передати? — саркастично сказав дід Петро.
— Не бурчіть! Це офіційна процедура! — огризнувся Буряк.
І тоді він нарешті увійшов.