BooksUkraine.com » Детективи » Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой 📚 - Українською

Читати книгу - "Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой"

148
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Секрети Лос-Анджелеса" автора Джеймс Еллрой. Жанр книги: Детективи. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 167 168 169 ... 200
Перейти на сторінку:

Розділ 65

Крутий коп Джек. Треба віддати належне Еду: виконавця він підібрав що треба. Перш ніж заявитися до Петчетта, Вінсеннс зателефонував йому. «Добре, — сказав Пірс, — я поговорю з вами. Сьогодні об одинадцятій вечора, приходьте сам».

Джек одягнув куленепробивний жилет і закріпив під нього мікрофон.

Із собою він взяв пакунок із героїном, викидний ніж, револьвер 9-го калібру. Бензедрин, який дав йому Екслі, він викинув в унітаз — його ковбасило і без того.

Він підійшов до вхідних дверей і натиснув на кнопку дзвінка, відчуваючи мандраж, як актор на сцені.

Петчетт відкрив, його зіниці були вузькі, як вістря голочки. Екслі не помилявся — дядя точно нюхав героїн.

— Привіт, Пірсе! — сказав Джек зневажливо, слідуючи сценарію.

Петчетт зачинив двері. Джек кинув пакунок з наркотою йому в обличчя.

— Це презент на честь примирення. Звичайно, йому далеко до того лайна, яке ти випробовував на Йоркіні. До речі, ти в курсі, що мій свояк — окружний прокурор? Якщо ми з тобою домовимося, він у боргу не залишиться.

— Де ви це взяли? — спитав Петчетт.

На вигляд він був спокійним, не було схоже, що він чогось боїться.

Джек дістав ножа й подряпав собі шию лезом. Торкнувся пальцем свіжої подряпини, злизав кров із пальця — чистісінький тобі псих, за ним Оскар плакав.

— Потрусив трохи нігерів. Ти ж знаєш. Про мене частенько писали у «Цілком таємно». Ви ж із Сідом Гадженсом товаришували, так що ти точно знаєш про мої методи.

— П’ять років тому, — спокійно відповів Петчетт, — ви мені завдали чимало клопоту. Прошу не забувати, що в мене зберігається копія компромату на вас, і, мені здається, ви порушили свою частину угоди. Підозрюю, що ви навіть показали свої зізнання начальству.

Джек картинно грав ножем: устромив вістря в долоню, натиснув. Знову з’явилася кров, і він видав наступний рядок, ретельно працьований Екслі:

— У мене на тебе набагато більше інформації. Мені відомо про героїн Коена/Драґни, який опинився у тебе на руках, і про те, що ти з ним зробив. Мені відомо про порнуху, якою ти торгував у 1953-му, і мені відомо, як ти використовував для шантажу своїх повій. Словом, усе, що мені треба, — тека на мене і ще деяка інформація. Як тільки я отримаю те, що хочу, — капітан Екслі від тебе відстане.

— Яка інформація вам потрібна?

Просто за сценарієм іде.

— У нас із Гадженсом була угода. Суть її полягала в тому, що він знищує теку із компроматом на мене і платить мені десять штук в обмін на компромат на начальство Управління поліції. Я знав, що Сід із тобою співпрацює, тому я не став дуже активно копати під «Флер-де-Ліс», це ти в курсі. Сіда грохнули, гроші і досьє я так і не отримав — думаю, їх забрав убивця. Мені ці гроші зараз дуже потрібні, бо мене збираються викинути з поліції до того, як я вийду на пенсію, і я дуже хочу знайти того виродка, який підклав мені таку свиню. Я знаю, що ти не виготовляв порнознімки у 1953-му, а той, хто вбив Сіда, пограбував і мене. Просто дай мені ім’я — і ми друзі.

Петчетт посміхнувся. Джек також посміхнувся — за сценарієм до удару руків’ям пістолету залишалося одне питання.

— Пірсе, бійня в «Нічній сові» сталася через твою порнуху із героїном. Хочеш потанцювати за це в камері смертників?

Петчетт замість відповіді вихопив пістолет і вистрілив три рази. Почулися глухі удари — влучив у прикріплений до бронежилета мікрофон.

Ще три постріли — два в жилет, один — повз.

Джек завалився на стіл і схопився на ноги із пістолетом напоготові. Осічка. Петчетт навалився на нього, ще дві осічки. Джек вивернувся, вихопив ножа і навмання вдарив Петчетта — той закричав, поранений.

Ліва рука Петчетта була прибита до столу, він кричав. Але права його рука описала дугу — у ній Петчетт тримав шприц. Голка увійшла в плоть Джека, і в того перед очима попливли плями. Майже знепритомнівши, він ще почув постріли і крики: «Ні, Ейб, ні, Лі, ні!» Вогонь, дим, і Джек раптом подумав, як добре знову бути під кайфом, і, можливо, навіть устиг побачити, як корчиться на столі чоловік із прибитою до столу долонею. 

Розділ 66

Його внутрішній годинник збився — він не був певен, четвер сьогодні чи ще середа. Пояснення того,

1 ... 167 168 169 ... 200
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой"