Читати книгу - "Щоденник (збірник загонів з 80 -х по 2025) 3, Мілена Христич"

Але запам*ятала весільний стіл з канапками з чорною ікрою. Христя стягнула пару канапок, потім мама Стефанія їй заборонила їсти канапки. Тому Христя сиділа ні в сих , ні в тих. Кому цікава тринадцятирічна мала з колоском та кучерявим чубчиком.

Фея танцювала, навіть мама Стефанія – танцювала.

Наступного дня весілля продовжувалося у одеській квартирі. Вони більше спілкувались, часто виходили у двір, стояли над дорогою під каштанами.

Наташа вже почала всім усміхатися, мабуть, минуло перше хвилювання. Вона з ними спілкувалася у кімнаті та сказала, що костюм мами Стефанії призвів фурор на весіллі. І всім сподобалась ця чарівна леді. Всі питали: хто ми такі.

Христя все ще мріяла про канапки з чорною ікрою, але їх їй ніхто не віддав.

В Одесі вони були три дні. Потім пам*ятає, як їх проводжали на автобус до КР.

Одеса запам*яталась як величезне місто, сповнене сонцем та морем, палацами та старовинними будинками. Потьомкінські сходи вразили абсолютно, бо вони пройшлися ними по-моєму і вниз і вверх.

Христя вирішила, що у дорослому віці обов*язково поїде до Одеси та розгляне все ретельніше.

Хоча. Фея . яка часто їздила у Одесу, приїжджала та розповідала потім, що то вже не то місто. що було колись, що воно зовсім змінилось. 

…

Так було у дитинстві , коли за одне літо можна було побачити Кримські гори , Алупкінський палац,  Балаково та ліси за вікном потягу. Одеський Оперний театр та Потьмкінські сходи, знамениті ялтинські радянські пансіонати та знаменитий Привоз. Їсти на Массандрі абрикосове морозиво та стояти у почесному караулі у червоній краватці. Біля вічного вогню.

25 березня 2025

Кінець