Читати книгу - "Палаюча тінь, Елісса Фенікс"

Ронан зупинився і кивнув.

— Ось і він.

І в цю мить з темряви вийшов чоловік. Старий маг, його обличчя було покрите глибокими зморшками, а очі… Очі в нього були бездонними, майже чорними, як ніч. Він був спокійний, але від нього віяв холод. Він стояв так, наче чекав їх.

— Ронан, — промовив маг, його голос був глухим, але м’яким. — І ти привів її.

Алейра відчула, як кожна клітина її тіла напружується. Вона не могла розібратися, чи це страх, чи то інтуїція, яка попереджала її про щось незрозуміле. Всі ці підозри і таємниці… Тепер вони стали ще реальнішими.

— Це Алейра, — сказав Ронан. — Вона готова дізнатися більше.

Маг зробив крок вперед, його погляд зупинився на Алейрі, ніби вивчаючи її, проникаючи в її душу.

— Ти готова? — його голос став ще тихішим. — Ти готова дізнатися, хто ти є насправді?

Алейра зібрала всю свою рішучість.

— Так, — відповіла вона.

Маг посміхнувся, але його посмішка була холодною, від того моменту важкість повітря збільшилася ще більше.

— Тоді ми можемо почати.