BooksUkraine.com » Публіцистика » Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин), Степан Ріпецький 📚 - Українською

Читати книгу - "Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин), Степан Ріпецький"

166
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин)" автора Степан Ріпецький. Жанр книги: Публіцистика / Сучасна проза. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 16 17 18 ... 142
Перейти на сторінку:
та громадянство Києва кілька днів маніфестаційно демонстрували публічно по київських вулицях свою відданість до Шевченка та України, і глибоку ненависть до російського імперіялізму. Маси демонстрантів проголосили революційний клич Шевченка: Вольної, Незалежної України.

А рівночасно у Львові та в усій австрійській Україні в тисячах місцевостей відбувалнся величаві всенародні Шевченківські святкування. Під проводом університетської та середньошкільної молоді у всіх містах Галичини відбувалися протиросійські демонстрації у відповідь на переслідування Москвою українського національного руху. Зокрема у Львові звернулось обурення молоді проти москвофільських інституцій, що були явними агентурами російського націоналізму. Пам' ятаємо таку протиросійську маніфестацію студентської, середньошкільної і робітничої молоді в Самборі в дні 10 березня 1914 року, на якій промовляв один із кол. провідників «Молодої України» – Теофіль Мелень. Основою його промови була ідея, що «найгрізнішого ворога України – російський царат – не може зломити сама тільки сила думки і слова, його знищити можна лише в збройній боротьбі. Тому український нарід мусить сповнити заклик Шевченка, – і вражою, злою кров'ю окропити свою волю. А молодь наша повинна приготовлятись до цього завдання у своїх стрілецьких організаціях…»

Під знаком протимосковських ідей Шевченка об'єдналося в Галичині все українське суспільство. Щоб віддати ідеям Шевченка глибоку, гідну великої нації пошану, приготовано в століття його народин – величавий всенародний здвиг у Львові на день 28 червня 1914 року. Мав це бути публічний показ молодої, української організованої фізичної сили в рядах січових і сокільських сотень. А особливо приготовлялись до того національного свята організації Українських Січових Стрільців, що своєю невсипущою працею вже сильно поширили та розбудували в Галичині мілітарний рух. Високий національний підйом та скріплені протиросійські настрої сприяли розвиткові стрілецьких організацій.

Напередодні здвигу відбулась у Львові святочна академія та великий концерт, на якій виголосив промову голова Українського Січового Союзу д-р К.Трильовський, у якій він, немов передбачаючи грядучі переломові події, сказав, що «може вже недалека та хвиля, коли прийдеться погострити багнети стрілецьких крісів на камінні Тарасової могили та напитися шеломами з Дніпра Славутиці води, забагреної кров'ю наших ворогів».[33]

На тій академії виступав поет Богдан Лепкий і виголосив свій знаменний вірш «Два голоси», в якому він дав візію нової, грядучої історичної епохи, визволеного і з'єдиненого українського народу:

«А я вам кажу – день іде, І йде така година, Кордонів жадних не буде, Лиш даль далека, сина…»

В маніфестаційному поході 28 червня 1914 р., що проходив під кличем «Вставайте, кайдани порвіте!», маршувало вулицями Львова кільканадцять тисяч членів «Січей» і «Соколів». Окремою групою маршували в поході стрілецькі організації, разом коло 500 стрільців в одностроях, більша частина озброєна. Був це перший маніфестаційний виступ Українських Січових Стрільців перед власним громадянством та перед зовнішнім світом. Вся увага зібраних народних мас була звернена на струнко маршуючі відділи відновленої української збройної сили. Небувале одушевлення та сльози радісної гордости викликав вид зброї, що сріблом блискала в променях літнього сонця. Цей образ започаткував переломову епоху в думках галицьких українців, поставивши їх перед факт невідкличної збройної боротьби за власну державність. Усі мусіли тепер зрозуміти, що епоха фразеології на Шевченківських концертах минулася, що тільки маршуючі сотні озброєних стрільців здійснять слова Шевченкового заповіту. Всі відчували, що зближається рокова хвиля розправи з Москвою, хоч ніхто не припускав, що вже за один місяць головна команда цих стрілецьких організацій видасть мобілізаційний наказ до своїх членів і прихильників, щоб негайно з'явились на воєнний похід до боротьби за Україну. А ті, що з недовір'ям та легковаженням дивились давніше на наш мілітарний рух, як на дитячу, непотрібну забаву, – мусіли признати свою помилку та зразу пристати до спільної праці.

Завершенням Шевченківського ювілею були військові вправи УСС на здвиговій площі. Під проводом сотника К.Гутковського,[34] команданта бориславської сотні, окремі стрілецькі відділи зі Львова, Борислава та Яворова виконали військові бойові вправи. УСС склали задовільно перед українським громадянством екзамен із своєї недовгої, але наполегливої праці. Вшанували пам'ять Шевченка краще, ніж хтонебудь дотепер, бо гідно приготувались зустрічати грядучі події. А події вже надходили. У хвилі, коли сотник Гутковський на площі вправ командував до приступу на ворога, – в Сараєві впали постріли до австрійського престолонаслідника, які започаткували не тільки першу світову війну, але й епоху визвольних змагань українського народу, що триває до нинішнього дня. А відкрили цю епоху своїм збройним виступом проти Московщини – Українські Січові Стрільці.

Національна проблема – одна з головних причин першої світової війни

28 липня 1914 року виповіла Австрія війну Сербії, після чого Росія зарядила в дні 31 липня загальну мобілізацію. У відповіді на це дня 6 серпня Австрія виповіла війну Росії. Так почалась перша світова війна, що тривала до листопада 1918 року.

В тій війні станули проти себе два великі бльоки ворожих держав, з одного боку т. зв. Центральні Держави – Австро-Угорщина, Німеччина, а пізніше також Болгарія і Туреччина, а з другого т. зв. Антанта – Росія, Франція, Англія, Сербія, а пізніше Італія, Румунія й інші держави. Війна не прийшла несподівано, бо до неї підготовлялись багато років усі держави, що брали в ній участь. Як усяка більша історична подія, так і та перша світова війна мала свої причини.

В першій мірі був це господарсько-фінансовий імперіялізм та економічна конкуренція, які спрямовували державну політику на боротьбу за нові ринки збуту для своїх промислових продуктів, за відповідні джерела сировини, – потрібної для держави, за територію для інвестування надміру власних капіталів, для колонізації здобутих територій людністю із перенанаселених метрополій, та за джерела харчів для густо заселених промислових країн. У зв'язку з тим відбувались гарячкові зброєння всіх держав, військові бюджети росли до

1 ... 16 17 18 ... 142
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин), Степан Ріпецький», після закриття браузера.

Подібні книжки до «Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин), Степан Ріпецький» жанру - Публіцистика / Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин), Степан Ріпецький"