Читати книгу - "Вовчиця. Присяга крові, Анна Юняєва"

Після візиту Тео заснути вовчиці було ще важче, адже його запах був по всій кімнаті не даючи можливості забути про його присутність. Лише під ранок Ельза поринула у сон, який невдовзі обірвав стук в її кімнату. На порозі вже стояла мама тримаючи в руках сукню, а позаду неї - Дарі з косметичкою в руках. 
*****
Ельза змогла видихнути лише після того, як закінчили. Декілька годин вона пробула у кімнаті з мамою та Дарі слухаючи розповіді про їхні весілля. Вона була щасливою залишитися нарешті наодинці зі своїми думками. Вовчиця чекала на Майла, який проведе її до вівтаря. Зазвичай це робить батько, за традицією, проте якщо у нареченої немає тата, то її має супроводжувати до вівтаря найстарший чоловік у родині. Очікування - найгірше для нетерплячих вовків. Ельза ходить по кімнаті зі сторони в сторону, а серце б'ється так швидко, ніби зараз вистрибне. Вовчицю стримувала лише одна думка не втекти - "Лерісони завжди тримають слово". Якщо вона втече, то порушить слово та й, на її думку, тікають лише боягузи. Кожна секунда йшла так повільно й нарешті на порозі з'явився брат. Йому личить темно-сірий смокінг, а з кишені піджака виднілася гарно вишита хустка, темно-синя, як небо грозове. Коли вона побачила Майло, то трішки вгамувалася. Він взяв сестру під лікоть та повів на вихід. Час ніби уповільнився, вони йшли по зеленій стежині, яка вела до весільної арки. Половина арки була прикрашена жоржинами - бордові квіти з фіолетовим відтінком, інша половина арки була прикрашена чорними фіалками. Біля круглих столів, які були вкриті чорними та бордовими скатертинами стояли вовки. Не дивно, що саме ці кольори були обрані для весілля, чорний - колір клану Вільтонів, бордовий - колір Лерісонів. Букет, який тримала Ельза - також був наполовину чорний, наполовину бордовий. Вона підійшла до арки, де стояв Тео та стала поряд. Все, що говорив священник ніби мимо вух пролітало, вона чула лише своє уповільнене серцебиття або їй здавалося, що воно билося повільно. Коли священник оголосив їх подружжям, то вони пішли до гостей, які дарували подарунки та приносили вітання. Ельзі хотілося, щоб цей день скоріше закінчився, проте попереду їх ще чекало нічне полювання. Це ще одна весільна традиція, де молодята полюють на дичину та мають принести її зграї.
– У мене є для тебе весільний подарунок. – сказав Тео нахилившись ближче до Ельзи.
– Якщо ти про секс, то я отримала цей подарунок на минулому тижні. – вона саркастично посміхнулася та піднявши келих спустошила його.
– Тобі сподобається. Обіцяю. – він нахилився ближче до Ельзи та поцілував у скроню, проте вовчиця піднялася не сказавши нічого та пішла.