Читати книгу - "Неформат?, Yarek"

Мене твоя любов і не пускала,

А так би з легкістю я відірвався від твоїх ідей.

Хай те, що було, зникло би, пропало,

Бо ти є найдивніша між людей.

Коли бажання знов мені диктують

Зробити щось та варте тих очей,

Твої ж слова щось, навпаки, мурують,

Ховаючи романтику ночей.

Та було почуття і була віра,

І прагнення знайти той компроміс,

Який, здається, ти також знайти хотіла,

Бо насолоду спільну б нам приніс.

Та знову розмовляємо на різних мовах,

Не розуміючи таких простих речей.

А так хотілось розумітися з півслова,

При тому не відводячи очей.

Мабуть, найбільша помилка у тому,

Що до того моменту сплинув час,

А сумнів супроводжував нас навіть вдома

І серед ночі він діставсь до нас.

Відверто визнаю: я, справді, радий

Й радію, що завершилось ось так,

Бо скільки б не складали ми тиради,

Та щось суттєво не змінилося б, однак.

29.10.2006