Читати книгу - "Відродження-4, Кулик Степан"

— Та згинув месер давно, вічна йому пам'ять, — приклав долоню до чола староста. — Мабуть, за стільки років зміг би дати про себе знати. Що наше село? У нього по всьому світу одних замків не порахувати... І всі порожні стоять. То як? Згодні?

— Ну, скажімо… — потер я підборіддя. — І що для цього потрібно?

— Нічого особливого… — почав збуджено староста, але потім невпевнено зам'явся. — Загалом… я не сильний у законах. Так тільки, краєм… Але начебто, якщо інших претендентів немає, досить просто заявити про своє бажання в мерії. Наші землі хоч і не належать місту, але оскільки мають спільний кордон, то новий господар повинен оголосити у них, що набув прав власності. І якщо протягом тижня ніхто цього не оскаржить… мається на увазі, не з'явиться хтось, хто вже володіє леном, то документ набирає чинності, і будь-які подальші суперечки розглядатимуться лише Імператорським судом. Або — особисто Його Імператорською Величністю.

— Я зрозумів. Тобто мені треба буде зайти в місті в канцелярію мерії і залишити там заяву про свій намір стати господарем Болотяних Мхів.

— Саме так, мілорде, — підтвердив староста.

— А воно вам точно треба? Ти гарно подумав? З людьми радився? Може, їм на волі краще?

— Гм… — чомусь посміхнувся Рамідор. — А ви самі подивіться…

Я глянув, куди він показував.

Все село, від малого до великого, стояло на площі щільним натовпом. Причому настільки тихо, що я й не помітив, коли вони там зібралися. Люди стояли мовчки і дивилися на мене.

— Гаразд, — зніяковів я. — Якщо таке спільне рішення громади, то… я згоден.

«Вітаємо! Ви виконали перше завдання у ланцюжку глобального квесту «Лорд». Вам доступне друге завдання: «Що написано пером». Оголосіть свої права на село Болотяні Мохи в канцелярії міста Лікург. Нагорода: 200 пунктів досвіду. Акт на володіння селом Болотяні Мохи».