Читати книгу - "Відродження-4, Кулик Степан"

Так, пересуватися верхи, особливо, коли прокачана верхова їзда, зовсім не те, що вимірювати довжину шляху власними ногами. Сиди, погойдуйся в сідлі, попльовуй на всі боки, а головна турбота — не задрімати і не впасти з коня. Хоча… Сашка так міцно притискається та обіймає, що напевно втримає.

Дівчина спочатку ні в яку не хотіла лізти на коня. Гладити його і годувати з руки смаколиками, які їй дала Ленгла, Сашці сподобалося, а ось від однієї тільки думки, що треба сідати верхи, вона блідла і впадала в ступор. Хоч упоперек, як переметну суму грузи.

Можна було, звичайно, їхати самому, а вона нехай іде пішки, якщо така вибаглива… Але я трохи подумав і вирішив проблему інакше. Благо, дівчина теж взяла рівень, і з'явилося вільний пункт характеристик.

Третій рівень також дозволив їй вибрати клас персонажа.

Спершу, враховуючи те, як спритно Сашка справляється з луком, я хотів зробити з неї рейнджера.

Рейнджер — майстер дистанційного бою. Бонус до основних типів далекобійної зброї. Бонус до спритності, витривалості, сприйняття та носіння середньої броні. Штраф до носіння важкої броні та використання магії.

Але остання умова цей варіант перекреслила. Тому що набагато більше користі від дівчини давало вміння лікувати. І штраф на використання магії, що означає менший обсяг, уповільнення відновлення мани, а також швидкість підвищення рівня заклинань, був зовсім не в тему.

Тому, ще трохи подумавши і покопавшись в налаштуваннях, я спершу вибрав клас «Клірик»

Клірик — магічні вміння. Прискорене відновлення мани. Бонус до захисту від усіх типів магії, спритності, сприйняття, захисту від ментальних атак, інтелекту та носіння легкої броні. Штраф до використання важкої та середньої броні.

А потім, підклас

Польовий цілитель

Загалом, все теж, що у Клірика, але з двома важливими доповненнями якраз на наш випадок.

Перше: вміння «Миттєве зцілення».

Оскільки, далеко від населених пунктів, життя членів групи безпосередньо залежить від умінь лікаря — то польовому цілителю дається вміння «миттєве зцілення».

«Миттєве зцілення» дозволяє повністю відновлювати пункти життя найбільш постраждалого члена групи, за умови, що його ХП не впав нижче «5» пунктів. Відкат уміння першого рівня — 8 годин. Увага! Неможливо застосувати для лікування на себе.

Друге: Навичка «Не тільки скальпель»

Так як вдалині від населених пунктів, життя самого лікаря піддається багатьом небезпекам, він зобов'язаний вміти не тільки лікувати, а й ефективно захищатися. І найкраще, не вступаючи у рукопашний бій. Для цього Польовому цілителеві надається будь-який на вибір навик використання далекобійної зброї. Виберіть один вид зброї зі списку: Лук, метальні ножі, праща, дротики, сюрікени. Цей навик активується без вивчення. А якщо він вже активний, то персонаж отримає «+1» до рівня

Звичайно, я поставив галочку проти лука.

А потім, що називається, пощастило. Мабуть, Система вирішила, що якщо вже в загоні з'явився транспортний засіб, то ним теоретично можуть користатися всі.

Отже, коли я відкрив загальну вкладку характеристик дівчини, то побачив, що до списку її навичок додалася «Верхова їзда». Щоправда, нульового рівня. І саме в нього я і вклав обидва вільні пункти. Тепер характеристики Сашки виглядали так:

Олександра «Горобчик».

Рівень "3"

Клас «Клірик. Польовий Цілитель»

Досвід - 545/1000

Характеристики:

Статура — 5

Сила - 2

Спритність - 6

Витривалість - 2

Сприйняття - 1

Інтелект - 2

Життєва енергія - 500/500

Магічна енергія - 200/200

Вміння:

Заклинання «Мало лікування»

Миттєве лікування 1 рівня

Навики:

Володіння луком. Рівень "3"

Верхова їзда - 2

Свої пункти від здобуття четвертого рівня я вирішив притримати на майбутнє. Яке, як відомо, зумовлено заздалегідь, але шляхів до фінального пункту безліч.

Взагалі, якщо не йдеться про швидкість пересування, кінь нічим не гірший за флаєр. Той самий принцип автопілота. Якщо не смикати даремно повід, а дати йому можливість самому вибирати шлях, він неквапливо рисить виключно проїжджою дорогою, навіть не думаючи лізти в хащі. Надаючи вершнику можливість насолоджуватися життям та вільним часом.

Чим я й займався, вперше за весь час спокійно та з цікавістю розглядаючи ліс. Який, відверто кажучи, досі здавався мені несправжнім. Немов я йшов довгим коридором, стіни і стеля якого були розмальовані таким, незвичним для міського жителя, пейзажем.