Читати книгу - "Крига. Частини І–ІІ"

Тунґуси (самоназва евенкіл) — корінний народ Східного Сибіру, мисливці, оленярі, ремісники, послідовники шаманізму; розмовляють мовою, що належить до тунґусо-маньчжурської групи алтайської мовної сім’ї, мешкають на території від Єнісею до Охотського моря, ніде не становлять більшості, живуть поруч з іншими етнічними групами; станом на 1897 рік у Російській імперії мешкало бл. 65 тис.

Тунменхой — Об’єднана спілка, китайська націоналістична революційна партія, створена Сунь Ятсеном 1905 року в Японії на базі антиманьчжурських організацій; її програма передбачала вигнання маньчжурів, відновлення суверенітету Китаю, створення республіки, аграрну реформу.

Фелькерзам, Дімітрій Ґуставовіч фон (1846–1905) — контр-адмірал російського флоту, молодший флагман 2-ї Тихоокеанської ескадри; помер від інсульту напередодні Цусімського бою, тіло його затонуло разом із панцерником «Ослябя».

Фйодоров, Ніколай Фйодоровіч (1829–1903) — російський релігійний мислитель, філософ-футуролог, творець російського космізму, ідеолог імперської місії Росії як антитези католицькому Заходу; працював бібліотекарем Рум’янцевського музею в Москві та службовцем читального залу архіву МЗС, провадив скромне аскетичне життя, роздаючи все своє майно бідним; прагнув, дослівно, наслідувати учення Христа про тілесне воскресіння з мертвих, воскресити все людство, зібравши розсіяні атоми й молекули за допомогою наукових розробок і виходу людства в космос (т. зв. «філософія спільної справи»); предтеча ноосферного мислення Вернадського і трансгуманізму; ідеї Фйодорова справили величезний вплив на всіх російських учених і діячів культури, були популярними на початках більшовицької Росії, і якраз під впливом космістів тіло Лєніна було забальзамоване й очікує свого тілесного воскресіння в мавзолеї.

Франц Фердинанд (1863–1914) — австрійський ерцґерцоґ, з 1896 року наступник престолу Австро-Угорської монархії, заступник головнокомандувача і впливовий серед військових член родини Габсбурґів, він прагнув створити триєдину імперію, долучивши ще південнослов’янський компонент; убитий 28 червня 1914 року разом із дружиною в Сараєво сербськими змовниками, що стало приводом до Першої світової війни; в крижаній реальності історія пішла іншим шляхом, замаху не відбулося, а Франц Фердинанд успадкував трон після смерти Франца Йосифа I (в некрижаній історії трон 1916 року посів його племінник ерцґерцоґ Карл, останній правитель Австро-Угорщини).

Хірохіто (1901–1989) — 124-й імператор Японії (з 1926 року), у період правління якого Японія вела низку воєн, напала в 1941 році на США, атакувавши базу Перл-Гарбор, зазнала поразки в Другій світовій війні, проте здійснила демократичний транзит і створила одну з найсучасніших і найрозвиненіших економік світу; конфлікти Ніколая II та Хірохіто в романі є екстраполяцією протистояння більшовицької Росії та Японії у 1920–1930-х роках.

Хлисти/христовіри (в Україні шалопути) — позацерковний релігійний рух, що виник серед селян Московії XVII ст., назва його походить від поширеної серед хлистів практики самоскалічення, катування власного тіла побоями; сповідують дуалізм, втілення Христа і Богородиці в членів руху, відкидають священство, державу, книжну мудрість; відгалуженнями хлистів у XVIII ст. були духобори (російський аналог квакерів), скопці (свідомо вдаються до самокастрування) та молокани (духовні християни); хлистом вважають і Распутіна.

Царство Польське — див. Конґресове Царство.

Цзибо — міська округа, утворена китайськими комуністами 1945 року, авторська екстраполяція.

Цитадель — варшавська фортеця, споруджена за наказом російського імператора Ніколая I на знак покарання за Листопадове повстання 1831 року; виконувала функцію поліцейського контролю за містом у разі громадських заворушень, а також була місцем ув’язнення (Х-й павільйон) і страт.

Цусіма — острів у Японському морі в Корейській протоці; 14(27)–15(28) травня 1905 року неподалік відбувся морський бій, у якому 2-га ескадра російського Тихоокеанського флоту під командуванням віце-адмірала Рожественського зазнала нищівної поразки від Імператорського флоту Японії під командуванням адмірала Хейхатіро Того, що стало вирішальною подією у капітуляції Росії у війні з Японією.

Чекановський, Алєксандр (1833–1876) — польський геолог і дослідник Центрального Сибіру; за участь у Січневому повстанні засланий на Забайкалля, де в 1869–1871 роках провів ґрунтовні геологічні дослідження Іркутської губернії, у 1873–1874 рр. здійснив експедицію в околиці Нижньої Тунґуски, нижньої течії Лєни і ріки Оленьок, відкрив поклади вугілля та ґрафіту, а в 1875-му організував третю експедицію Лєною до Верхоянська; зібрані ним зоологічні матеріали були визнані найбагатшими в історії вивчення Сибіру; 1876 року отримав дозвіл на проживання в Санкт-Петербурзі, готував нові експедиції, проте у нападі психічного розладу наклав на себе руки; прізвищем ученого названі кряж, пік, селище, низка комах і рослин, поширених у Сибіру.

Чемульпо (тепер Інчхон) — порт корейської столиці Сеула, біля якого 27 січня (9 лютого) 1904 року відбувся морський бій між російським крейсером «Варяг» і канонеркою «Кореєць» та японською ескадрою контр-адмірала Сотокікі Уріу; японські військові моряки, маючи чисельну перевагу, заблокували російські кораблі в порту і завдали їм значних ушкоджень, що змусило росіян затопити кораблі, перейшовши на нейтральні судна.

Чень Дусю (1879–1942) — китайський революціонер і політик; активіст антиманьчжурського підпілля, один з лідерів Сіньхайської революції і націоналістичного руху «4 травня»; в незалежному демократичному Китаї — декан філологічного факультету Пекінського університету, викладач літератури, звільнений і ув’язнений за пропаґанду марксизму; у некрижаній реальності один із засновників і перший керівник Комуністичної партії Китаю (від 1921 року), названий у романі «лідером китайських троцькістів»: він і справді належав до цього руху і був унаслідок внутрішньопартійної боротьби усунутий від керівництва партією в 1927 році Мао Цзедуном, проте 1931 року створив нечисленну троцькістську партію, а згодом провів п’ять років у тюрмі й решту життя вивчав давньокитайську літературу та філософію.

Черкеси (самоназва адиге) — один із народів окупованого Росією Північного Кавказу; у XIX ст. були вирізані бандами російських солдатів і козаків на узбережжі від Керченської протоки до Сухумі; у Росії залишилося бл. 50 тис. черкесів, бл. 2 млн мешкають у вигнанні, переважно в Туреччині.

Чернишевський, Ніколай Ґавріловіч (1828–1889) — російський громадський діяч, публіцист і письменник, теоретик утопічного соціалізму, літературний критик; заарештований 1862 року за написання прокламацій для селян, вважався «ворогом Російської імперії номер один», під арештом створив свій найвідоміший роман «Что делать?»; 1864 року засуджений до каторжних робіт на 14 років і вічне поселення в Сибіру, загалом пробув у тюрмі, на каторзі та засланні бл. 20 років, повернувся в європейську частину імперії лише 1883 року; за світоглядом — матеріаліст, детермініст, прихильник антропологічного принципу, революційного гуманізму та історичного оптимізму; ідеалом суспільного життя вважав асоціацію анархістських фаланстерів.

Черський, Ян (1845–1892) — польський геолог, палеонтолог і географ білоруського походження, видатний дослідник Сибіру; учасник Січневого повстання, засланий за це до Сибіру (Омськ) і примусово відданий у солдати, 1869 року звільнений з військової служби через хворобу, перебрався до Іркутська; у 1873–1876 роках досліджував Саяни та район річки Ангари, у 1877–1881 роках проводив