Читати книгу - "Не за планом. Деанда: Книга 1, Алія Елвід"

– Де мені вас знайти? – запитую я. Мій голос тремтить так сильно, що я зовсім не впізнаю його.

Еліон починає розсипатись на шматочки, крупинки, молекули. Його ноги повністю зникли, пил починає сипатись з його тулуба, потім у хід йдуть пальці рук, що були стиснуті на вже зниклих колінах, потім кисті, і далі до плечей…

– Я буду там, де ти мене завжди шукала. Буду там, де ти мене врешті решт знайшла. Поспішай, дитя, час занадто швидко плине.

І він розсипався, розтанув та зник в Амраваті – місці, що зветься перехідним містком між життям та смертю. Місцем, яке є моїм розумом. 

Від ментора не залишилось нічого, і що б то не було, воно розкришило його духовний стан вщент. Розум Еліона випарувався з мого, як і його присутність.

Тоді Амрават гасне. Світло тьмяніє, дим гущає, а смерч починає дуріти ще дужче, шипіти та гриміти. Я закриваю очі, готуючись до розщеплення на невидимі атоми. І далі відчуття піску у руках дає зрозуміти, що я розчиняюсь у просторі, так само як Еліон. Виходжу з Амравату. 

Шматочок за шматочком. 

Крупинка за крупинкою. 

Молекула за молекулою…