Читати книгу - "2. Таємниця старого млина, Yana Letta"

— Але як?
— Бо він знав про них.
— Звідки?!
Федір зітхнув.
— Його дід колись теж був пов’язаний із цією історією. Він знав, що гроші сховані десь у селі. І передав це знання Василю.
— Але чому він почав шукати їх тільки зараз?
— Бо він чекав, коли все стихне. Коли люди забудуть про млин.
— Але ми почали розслідувати… і він злякався?
— Ось саме.

Максим зітхнув.
— Тому він і спробував нас налякати.
— Але не тільки він, — сказала Соломія.
Федір кивнув.
— Це не тільки Василь.
— То хто ще?!
Федір повільно видихнув.
— От це вам і треба з’ясувати.

Слідопити вийшли від діда Федора, перетравлюючи нову інформацію.
Максим подивився на друзів.
— Ми майже розкрили цю справу.
— Але не до кінця, — уточнила Соломія.
— Так. Бо Василь міг бути не єдиним, хто знав про гроші.
— І ще не факт, що він їх забрав, — сказав Тимко.
Іван задер голову.
— Ну все. Тепер у нас не тільки млин, а й ціле мафіозне угруповання, яке полює за скарбами.
— Ось тому ми повинні це з’ясувати до кінця, — сказав Максим.

Вони знову подивилися на млин.
Темний, мовчазний.
Він більше не здавався просто будівлею.
Тепер це було місце, яке зберігало відповіді.
І вони були ближче, ніж будь-коли.
Бо якщо справжній злочинець ще не спійманий…
Він міг діяти знову.