Читати книгу - "Академія на пагорбі: Едельвейс. Частина 1, Владі Вал"

-Хто зварив цю мрію будь-якого поціновувача алкоголя? пожвавився він.

-Як буде можливість, я тобі її відрекомендую! Вона обожнює вашу команду! – скептично додала Едельвейс, поглядаючи на нього. Її голос видавав неоднозначне ставлення до захоплень талановитого зільєвара. Кірон вирішив не звертати увагу на її двозначний тон. Та й вона не дала йому такої можливості.

 - Бачу, ти же прийшов до тями. - з удаваною байдужістю заявила Едельвейс, схрестивши руки. - Тож можеш вирушати по своїх некромантських справах. Не буду тебе затримувати! - вона кивнула на двері. - Ти ж не хочеш випадково натрапити на Софі! Тому поспіши!

Це стало останнім аргументом. Кірон швидко взувся, а коли підняв голову, перед ним уже грюкнули двері.

-Гостинність закінчилась! - пробурчав він собі під ніс, рушаючи до себе в кімнату. Він тримав у руках стакан-артефакт, насолоджуючись відновленим відчуттям енергії. Софі більше не займала його думки. І це здавалося йому правильним.