Читати книгу - "Драматичні твори, Леся Українка"

Сестро,

молитва й віра хай тебе рятують

від навождення злого духа.

Жінка помалу затихає під його поглядом і безсило схиляється на руки до товаришок, що піддержують її.

Християнка

(одна з тих, що піддержують пророчицю. Озивається несмілим голосом)

Отче,

її дитину вчора пан продав

якомусь грекові з Корінфа…

Єпископ

Вмовкни!

Великий наш апостол заповідав:

«А жінка серед збору хай мовчить».

Пророчицю тим часом виводять. Мовчання.

Неофіт-раб

(підходить до єпископа. Тремтячим від збентеження, але розпачливо-зважливим голосом)

Прости, але я все ж не розумію,

як може буть якесь ярмо солодким,

а щось важкеє легким.

Єпископ

Брате мій,

коли ти сам по волі шию схилиш

в ярмо Христове, солодко се буде

твоїй душі; коли ти самохіть

на себе хрест візьмеш, невже він буде

важким для тебе?

Неофіт-раб

Але нащо маєм

ще самохіть у ярма запрягатись

та двигати хрести по власній волі,

коли вже й так намучила неволя?

Намулили нам ярма та хрести

і шию, й душу, аж терпіть несила!

Я не за тим прийшов до вас у церкву,

щоб ярем та хрестів нових шукати.

Ні, я прийшов сюди шукати волі,

бо сказано ж: ні пана, ні раба.

Єпископ

І сюю волю матимеш ти, брате,

як тільки станеш під ярмо Христове.

Раби господні рівні між собою.

Ти під ярмом шлях світовий пройдеш

і в царство боже ввійдеш, теє царство,

де вже немає пана, окрім бога,

а він же нам отець. Твоя гординя

була б до сатанинської подібна,

якби ти влади господа-отця

не хтів признати над собою.

Неофіт-раб

Отче!

Яка вже там в раба гординя тая!

Нехай і так, нехай отець єдиний

над нами буде, та коли ж настане

те царство боже? Де його шукати?

Один з братів казав: воно на небі,

а другий: на землі…

(Дивиться з запитом і палким сподіванням.)

Єпископ

Обидва праві.

Неофіт-раб

Де ж на землі є царство боже?

Єпископ

Тут.

Неофіт-раб

У Римі?!

Єпископ

В нашій церкві.

Неофіт-раб

В катакомбах?

Єпископ

Не говори: «ось тут» чи «там воно».

Воно є скрізь, де бог є в людських душах.

Неофіт-раб

Коли ж він буде в душах всіх людей?

Єпископ

Тоді, коли Христос удруге прийде

на землю з неба.

Неофіт-раб

(смутно)

Брат один казав,

що літ аж тисяча минути мусить

від першого до другого пришестя…

Єпископ

Се єресь, брате, бо ніхто не знає

ні дня, ні часу…

Неофіт-раб

(впадає йому в річ з радісною надією)

Значить, царство боже

настати може в кожен день і час?

Єпископ

Запевне так.

Неофіт-раб замислюється і знов смутніє.

Про що гадаєш, брате?

Неофіт-раб

Я думаю… ось ти сказав, що тут

у нас є царство боже… А чому ж

у нас тут є патриції, плебеї,

ну, і раби?

(Оглядає все зібрання, декотрі спускають очі в землю.)

Християнин-патрицій

(виступає трохи наперед)

Душа твоя, мій брате,

бентежиться даремне. Я - патрицій,

а він - мій раб,

(показує на старого чоловіка)

але се так для світу,

а перед богом ми брати обоє.

Неофіт-раб

(до старого раба)

Ти раб йому про людське око тільки?

Старий раб

Ні, я служу своєму пану вірно,

не тільки зо страху, а й по сумлінню,

як наказав господь.

Неофіт-раб

Коли ви рівні,

то нащо маєш ти йому служити?

Старий раб

То божа воля, що вродивсь він паном,

а я - рабом.

Неофіт-раб

То, значить, в царстві божім

є раб і пан?

Старий раб мовчить.

Патрицій

Він тут мені не раб,

тут я йому готов умити ноги,-

ми зажили святого тіла й крові

укупі, при однім столі.

Неофіт-раб

(до старого раба)

І дома

так само при однім столі їсте?

Старий раб

Ні, брате, се б зовсім не випадало.

Неофіт-раб

Чому?

Старий раб

Бо так не личить… не подоба…

Єпископ

(до неофіта-раба)

Не спокушай його. Він простий духом,

а царство боже для таких найближче.

Хто терпить все в покорі, той щасливий,

тому однаково: чи пан, чи раб

він буде тут у світі.

Неофіт-раб

Ні, мій отче,

ні, не однаково…

(З поривом.)

Коли б ти бачив,

як плакала моя дитина вчора,-

воно ж покірне, тихе немовлятко,-

до вечора без покорму зоставшись:

на оргії прислужувала жінка

і ніколи було забігти в хату

погодувать дитину. А тепер

дитина наша хвора, тільки жінка

не сміє плакати, бо пан не любить

очей заплаканих в рабинь вродливих.

Єпископ

Не треба плакати, хоч би померла

дитина ваша,- їй велике щастя

на небі приготоване.

Неофіт-раб

А панській

малій дитині менше щастя буде,

коли помре невинним немовлятком?

Єпископ

(трохи збентежений)

Невинні всі однакові у бога.

Неофіт-раб

(понуро)

То паненяті вдвоє щастя буде,

раз на землі, а вдруге ще й на небі…

Старий раб