Читати книгу - "Екст, Геннадій Обушній"

— Кетті, ну вибач мені, дикому й хвостатому. Я не хотів тебе образити.

— Гаразд, хлопчиську, Регламент Контактів простий. Я виведу його на монітор, ти прочитаєш. Головне не нашкодити, не втручатися, тільки вивчати. Відкрито вступати в контакт можна тільки після рішення нашого Конгресу Світів, який далеко і зв’язку з ним немає. Але для прихованого збору інформації дозволено використовувати певний набір методів і засобів. Давай пошукаємо тут вирішення проблеми. Отже, нам дозволено приховано спостерігати, фіксувати, брати зразки. Заборонено прямо або побічно впливати на цивілізацію вцілому, прискорювати або уповільнювати технічний або соціальний розвиток. Але не заборонена одностороння співпраця з окремими індивідуумами, не розкриваючи нашої природи, походження і координат нашого світу. До речі, не випадково я не мала ніякої зброї, а захищатися в разі небезпеки можна тільки захисним полем. Для безвихідних ситуацій є процедура самознищення. Але запустити її я не можу, потрібно особисте рішення пілота. Лео не може. Значить, якщо щось піде не так, то рішення доведеться приймати тобі, велетню. Так ось, для збору інформації у нас є все. Мови ми знаємо, техніку маємо. Але цього вже замало. Потрібен постійний доступ до друкованої інформації.

— Кетті, збирати таку інформацію, екземпляри цікавих видань може тільки людина, точніше, багато окремих людей у різних країнах. А як щодо секретної урядової інформації?

— З друкованою інформацією та іншими матеріальними зразками можеш вирішити тільки ти. Семмі, я говорю про телепатію. Як варіант, пропоную обрати кілька навіюваних людей для збору такої інформації. Вони мають збирати друковану продукцію (або інші зразки), пакувати і залишати в обумовлених місцях. Натомість вони будуть отримувати гроші (монети ми синтезуємо), і все буде виглядати так, що хтось (людина, безумовно), інкогніто колекціонує певні речі. Податливість збирачів потрібна для того, щоб вони не мали зайвих запитань. Як тобі мій план?

— Сестричко, ти мислиш, як справжній земний розвідник і фальшивомонетник. Цікаво, до чого нас приведе подальше спілкування з цією расою? В цілому, дорога шпигунко, наш план цілком здійсненний. Але чи не суперечить це Регламенту? Хоча насправді все виявилося і простіше, і складніше. Обійшлися без підробки валют. Бібліотечні фонди виявилися доступнішими, ніж гадалося. Ночами бібліотеки зачинені, і дві пари міні-роботів спокійно встигали перегорнути і відзняти протягом ночі до п’ятисот книжок. Це ж стосується і книжкових крамниць. Складніше було з періодичної пресою. У всіх країнах панувала атмосфера загальної підозрілості, тому людина, яка щодня купує багато газет, відразу привертала увагу. Довелося працювати з людьми, для яких перегляд періодичної преси є природним, це журналісти й політики. Перегортаючи сторінки, ніхто не міг бачити щось зайве десь під стелею. Ніхто. Крім кішок, які іноді начебто щось відчували. Хоча це неможливо. Ще складніше було з технічною документацією, особливо військовою. Вона у всіх країнах добре охоронялася і на ніч опечатується. Через це доводилося знімати на просвіт складені креслення й описи, а потім Кет їх відновлювала і отримувала задоволення від технічних, як вона казала, ігор розуму. Ось так тривало накопичення інформації до 1896 року.

— Малюче, Беккерель відкрив радіоактивність. Куди поспішає цей світ?

— До того ж вони встигли встановити кілька хороших телескопів, сестричко. Пора маскуватися.

Довелося Кет поставити оптичний захист. Третій раз на її пам’яті.

Століття XX

Кет і Семмі не втручалися в справи земні, суворо дотримуючись Регламенту. Однак кілька разів довелося коригувати орбіти комет і астероїдів. А в 1908 році відбулася небезпечна подія.

В кінці весни, коли вони були на юпітеріанській Європі, грінівська локаційна система виявила стометровий залізонікелевий астероїд із міжзоряного простору, що летів перпендикулярно до площини екліптики зі швидкістю 60 км/с. Розрахунок відразу показав, що астероїд вріжеться в Землю в Індокитаї і півконтиненту зникне. Часу майже не залишалося, тому вони максимально швидко повернулися до Землі. Працювати довелося вже в атмосфері, коректуючи траєкторію астероїда. Але встигли, хоча довелося пожертвувати кількома великими зондами, перетворивши їх в термоядерні заряди. Астероїд розкололи і викинули з атмосфери. Шкода було зондів, техніки залишалося небагато. Гріни теж зацікавилися подією. Але вони лише спостерігали, не втручаючись, на що Кет зневажливо вилаялася.

Перша світова була просто жахом. Друга світова ще гірша.

Світанок 16 липня 1945 року. Аламогордо, південь США. Кет і Семмі з орбіти меланхолійно розглядали ядерний гриб, не забуваючи все фіксувати.

— Швидко ж вони впоралися з ланцюговою реакцією. Цікаво, Семе, але в моїх архівах немає нічого подібного. Ймовірно, це перший ядерний вибух на населеній планеті за всю ханнівску історію. Принаймі, за останні півмільйона років. Погано, що рвонули на поверхні, але місце пустельне, і шкоди великої не буде.

— Ти так вважаєш? Між іншим, Кет, є ще два готових пристрої. Де їх випробують? І що буде робити Росія? Ціна земної політики й політиків давно відома. Тепер хід за іншою стороною.

6 серпня 1945 року Кет просто лютувала, вперше вона дала волю тому, що називається емоціями.

— За що вони вбили стільки людей? В цьому нічого не значущому місті? За що? Гаразд, випробовували зброю в пустельних місцях, але людей навіщо? Семмі, назви хоча б одну причину, щоб я зараз же не рознесла вщент все і всіх причетних!

— Я не знаю, сестричко. Військових причин точно немає. Трумен навалив гору трупів, щоб просто налякати росіян. Печерна логіка.

— Давай заспокоїмося. Цьому немає виправдання, але будемо сподіватися, що інстинкт самозбереження притаманний тут усім, і соціумам теж. Треба вірити, що люди розберуться і зрозуміють, що до чого. Один і навіть кілька таких вибухів не знищать середовище й расу. А придбати імунітет можна тільки на власному досвіді. Нам залишається тільки очікувати.

Жовтень 1957 року не був несподіванкою. Квітень 1961 року теж очікувано, проте приголомшливе світове турне Гагаріна справило на них враження. Семмі остаточно залишив свою останню базу в Антарктиді.

Жовтень 1962 року. Карибська криза. Подія, що повністю відповідає положенню Регламенту про втручання для збереження розумної раси.

Кет і Семмі зібрали в складах і лабораторіях всю працездатну літаючу техніку. Цивілізація готувалася до війни та смерті, а крихітна база на орбіті готувалася рятувати цивілізацію. Головним було перехопити боєголовки у верхніх частинах траєкторії й відвести їх у простір, цього разу не зважаючи на збереження інкогніто. І знову Кет дала волю емоціям.

— Як вони там кажуть, хай йому грець? Це ж треба було тягтися сюди через мегапарсек, щоб рятувати расу, яка втратила розум, від самогубства! Якщо вони натиснуть на кнопки, обіцяю викинути це сміття в Сонце,