Читати книгу - "Алхімія, Аліна Скінтей"

— Цілься в чоло, — порекомендував Аріан, який не збирався вступити в бійку.

— Ти не хочеш…

 Обурення її охопило так швидко як і істота, яка накинулася на неї. Катрайн не знала, що більше її дратувало, те що Аріан спокійнісінько схрестив руки на грудях й підпирав дерево спостерігаючи, чи істота з якої огидно смерділо з рота.

Злидень був прудким, махав пазурами вправно ще й встигав горлати. Аріан мав рацію, жодні  поранення йому не зашкодили. Навіть більше, Злидень зцілював свої поранення майже відразу. Вона кинула кинджала в чоло, як рекомендував Аріан, але істота його з легкістю відбила рукою.

Відскочив на безпечну відстань Шеллі на праві руці великим пальцем стиснула середній й безіменний пальці, тримаючи рівними вказівного та мізинця. Прошепотіла заклинання і її пальці на долоні вирівнялися, випускаючи заклинання прямо в Злидня.

— Промахнулася, — прокоментував Даар.

Шеллі довелося ухилятися від атак Злидня, й повторити заклинання знову. Цього разу вона не шукала безпечної відстані, вичекав підхожий момент, майже в останній момент вона випустила заклинання. Косим боком вона помітила як плечі Аріана на мить напружилися і він сіпнувся в її бік. Різко дістав ще один кинджал, вона встромила в чоло Злидня.

Тіло істоти побагровіло, падаючи на землю вже мертвим.

— Ти нестерпний! — зашипіла Катрайн, коли Аріан протягнув її перший кинджал, який Злидень відбив.

— Ти повинна вміти сама себе захистити. Вразі чого, — останнє він додав тихо, все ще тримаючи простягнутий кинджал.

— Я вмію себе захищати!

Шеллі стала поправляти свою накидку, мов від цього могло залежати її життя. Визнавати те, що Аріан мав рацію їй не хотілося. Він взагалі в багато чому мав рацію, і ніщо так не могло дратувати Катрайн, як усвідомлення власної дурості.

— Злидні харчуються відчаєм, — сказав він, коли вона взяла кинджал.

— Тому я стала його мішенню?

— Так.

— На тебе він навіть не поглянув, — спокійно вона вимовила, хоча в цьому спокої було суцільне розчарування. — Я просто стомилась, — зізналась вона й буквально звалилася на землю, мов ноги її не тримали.

Відчаю було вдосталь. Катрайн потягнулася до своєї торбинки, де лежала коробочка із каблучкою.

— Якщо він справді мене кохає, то чому не відіслав ще людей? — вона стиснула губи в одну лінію. — Минуло вже як два місяці цього пекла.

Аріан мовчки присів біля неї, дивлячись на юну відьму, яка сама ще нічого не знала про кохання. Серце нервово смикалося під натиском чар, вириваючись болісно з грудей. Згадувати теплі обійми йому вкрай зараз не хотілося, але чомусь саме це спадало на думку і він обійняв.

— Це все чари? — запитала вона.

Аріан не міг стверджувати, що почуття які колотилися в середині нього наслідок зв’язувальних чар, але юній відьмі він в цьому не зізнається. Не зізнаєтеся й в тому, що він прокинувся ранком набагато раніше за неї, і не скаже їй, що його тіло реагує на кожен її дотик.

— Так, — збрехав він.

— Я почекаю трішки, — сказала Катрайн, також не зізнаючись в тому, що заспокійливі обійми їй були конче необхідні.

Примітки:

Злидень — злий дух, який може жити в людських будинках і в гущавині лісу. Нечисть, яка може повести з дому все багатство і притягнути в нього бідність. Вважається, що де оселиться цей дух, там буде панувати злидні.